В Їчині Ціпісек пішов просто до крамниці Шпанігеля. Там став він п'ятою на носок другої ноги, щоб здаватися вищим, і сказав через прилавок:
— Румцайс звелів дати сорочку для русалки. А за це він посилає самоцвіт.
Шпанігель перекинув коштовний камінь з руки на руку і порився у якійсь одежі на нижній полиці.
— Ось тут у мене є одна сорочечка, якраз на неї. — Загорнув він щось у папір, перев'язав шпагатиком і подав через прилавок Ціпісеку.
Коли Ціпісек приніс пакунок додому, заплескала русалка в долоні:
— Зараз, зараз я свою сорочечку надіну. І знову на сто років не буде мені клопоту!
Та тільки коли розгорнули папір, не було в ньому м'якенької сорочечки, а була баб'яча кацавейка.
— Грім і блискавка! — промовив Румцайс.— І чого я, дурний, послав малого Ціпісека!? Піди, Манко, сама туди.
А Шпанігель тим часом перекидав самоцвіт з руки на руку, перекочував його по прилавку і ніяк не міг надивитись, як той камінь виблискує.
Аж тут він помітив Манку, що поспішала від надбрамної башти до його крамниці. Шпанігель швиденько тицьнув самоцвіт під прилавок і став помахувати порожніми долонями, наче янгол крильцями.
— Послухай, Шпанігелю, ти щось наплутав, — промовила Манка ще на порозі. — Ми посилали Ціпісека по м'якеньку сорочечку, а він приніс баб'ячу кацавейку.
Шпанігель розгорнув папір, подивився на кацавейку, вивернув її і склав губи дудочкою.
— Сталася помилочка, — сказав він. — Але ваш Ціпісек так мені і не пояснив до пуття, що воно й до чого. Коли ти, Манко, все поясниш, я тобі дам одежу, як для княгині.
— Треба, щоб одежка була іще м'якша, — всміхнулася Манка. — Одежу ніби зіткану з туману. Адже це для русалочки.
Шпанігель поліз на саму верхню полицю.
— Єсть тут у мене одна річ, якої не може одягти навіть княгиня, бо подере.
І то справді була сорочина, яку могла б носити хіба що русалка. Тільки коли Манка хотіла здмухнути її собі на долоню, Шпанігель запитав:
— А що заплатите? — І притиснувся черевом до прилавка, щоб Манка не побачила самоцвіта.
— Так Ціпісек же заплатив, — сказала Манка.
Але Шпанігель сказав, що він нічого не знає, і поклав сорочечку назад на полицю. Так Манка і пішла собі. Та коли дома розповіла все Румцайсові, він вигукнув:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пригоди Румцайса» автора Чтвртек Вацлав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Про Румцайса та розбійницького сина Ціпісека“ на сторінці 7. Приємного читання.