Розділ «ЦИКЛИ»

вітаємо сонця брус

ми – бадьорі, бронзові боги.

Біг на 1000 метрів

Віддих свище в легенів брилах,

наче буревій.

Пливу легенько на ніг крилах

в синій обрій мрій.

Я не вихаю руками, я не вихаю ногами;

закам’янілий тан.

Я тільки орю по морю персами, я тільки порю повітря тами,

наче залізний танк.

Я не підношу ніг, я не підношу рук;

закостенілий рух.

Я вистрілений зі стрільна рушниці стріл, я випнутий лук,

розвійний вітру дух.

Попід мною в противну сторону біла піску каскада

десь вдаль жене.

Дубовим тараном мені на груди пада та, наче градом,

в очі мене зернами тне.

О біла смуго піску! Я тебе зімну,