Розділ «IX. АЗІАТСЬКА ПОЛІТИКА»

Мафiознi часописи, журнали, радiо, тележурналiсти США зчинили пекельний крик про тi "звiрства" в'єтнамського гiтлера. Президент, на вимогу шестиколонникiв, заступникiв мiнiстрiв А. Гаррiмана та Р. Гiлмана, направив до Пiвденного В'єтнаму послом мафiозi К. Лоджа. К. Лодж намовляв в'єтнамських генералiв зробити переворот й усунути Н. Дiєма вiд влади. Генерали не погоджувалися, бо Н. Дiєм врятував i рятує Пiвденний В'єтнам вiд комунiстичного пекла. Тодi президент Дж. Кеннедi проголосив, що вiн має намiр припинити допомогу Пiвденному В'єтнамовi. Iншими словами вiн сказав в'єтнамським полiтикам i генералам вибирати: або Н. Дiєм, або США. Щоб рятувати батькiвщину, тi генерали примушенi були скоритися мафiї. Вони зробили 1.11.1963 року переворот. Н. Дiєм сховався у християнському монастирi. К. Лодж знайшов його там i намовив перейти до будинку посольства США, мовляв, там буде безпечнiше йому жити. Коли Н. Дiєм перейшов до дому посольства, К. Лодж видав його воякам Трiч-Трi-Кванча. Тi закатували його на смерть. Пiзнiше вдова Н. Дiєма хотiла приїхати до США, щоб оповiсти американцям правду. Слухняний мафiозний слуга президент Л. Джонсон не дав їй дозволу приїхати. I вiн брехав, коли казав, що вiн нiби наказав знищити вiйськовi бази у Пiвнiчному В'єтнамi. А справдi — наказав НЕ бомбувати їх. Так свiдчив слiдчiй комiсiї генерал Т. Лейн.

США втратили у В'єтнамi за 9 рокiв вiйни 6.333 лiтакiв вартiстю понад 6 мiльярдiв доларiв. В'єтнамська вiйна коштує США понад 141 мiльярд доларiв, тобто пiвтора мiльйона ДЕННО. Самi члени Парламенту США та сенатори признаються, що США НЕ ХОЧЕ закiнчувати в'єтнамської вiйни, бо мiльярди доларiв, витрачених на випуск зброї та вiйськового спорядження, тримають промисловiйсть США на високому рiвнi, а тим i добробут людностi США. Але ж тi мiльярди доларiв уряд США позичив у банкiрiв. Вiн напозичав вже стiльки, що дiти, внуки, правнуки i праправнуки вiддаватимуть половину свого заробiтку банкiрам на сплату лише вiдсоткiв, а самих позик нiколи не виплатять (банкiри й не хочуть, щоб виплатили).

Президент Дж. Кеннедi сказав, що вiн не допустить до того, щоб червоний Китай та Пiвнiчний В'єтнам запровадили комунiстичний лад у Лаосi. Головою нацiонального антикомунiстичного уряду Лаосу був князь Боум Оум. США посилали тому урядовi мiсячну допомогу на чотири мiльйони доларiв. Мафiя з Мiнiстерства закордонних справ США наказала тому урядовi прийняти до свого складу комунiстiв. Вiн вiдмовився, бо знав, до чого призвели такi комунiстичнi мiнiстри в Китаї, Польщi, Чехословаччинi. Уряд США припинив свою допомогу Лаосовi. Без тої допомоги зброєю, вiйськовим спорядженням Б. Оум не мав сили стримати комунiстичної навали i за чотири мiсяці скорився мафiї — прийняв до свого уряду 13 комунiстiв та "нейтральних", а вони перебрали всю владу. Знищивши антикомунiстичний уряд Лаосу, уряд США, точнiше мафiозi в урядi, вiдновили посилку допомоги. Президент Дж. Кеннедi хизувався, що, мовляв, вiн полагодив лаоську вiйну мирним способом.

Дж. Кеннедi, коли ще не був президентом, а лише членом Парламенту, казав 30.01.1949 р. в Парламентi: "Нашi вояки воювали, щоби забезпечити волю в Китаї. Те, що нашi вояки здобули, то наш президент i дипломати прогайнували". Коли ж вiн став президентом, то його дипломати прогайнували волю в Лаосi, а тих, хто прогайнував, вiн призначив на вищi посади у своєму урядi. Наприклад, призначив на Мiнiстра закордонних справ Д. Раска, що керував Далекосхідним відділом саме тодi, коли той вiддiл допомагав китайським комунiстам валити китайський нацiональний уряд. На заступника Мiнiстра закордонних справ Дж. Кеннедi призначив А. Гаррiмана, того самого, що завалив антикомунiстичний лаоський уряд i наставив комунiстичний. Той А. Гаррiман на Ялтинськiй нарадi радив Ф. Рузвельтовi вiддати Московщинi на поталу половину Європи i половину Азiї.

Хто ж був сам Дж. Кеннедi?

80. Йдеться про росiйсько-японську вiйну 1904–1905 рр.

81. Тобто мавпи — так москвини глумливо прозвали японцiв.

82. Пункт 2-ий —…щоб не було таких територiальних змiн, що не вiдповiдають вiльно висловленим бажанням народiв. П. 3-iй —…щоб були поверненi незалежницькi права тим народам, у яких вiдiбрано їх.

83. Коли 1948 року Служба безпеки почала ув'язнювати московських шпигунiв, вiн утiк до Пiвденної Америки.

84. Утiк до Польщi 1948 року.

85. Служба безпеки зловила його 1948 року на гарячому, але мафiя не допустила до суду, вiн сам залишив службу.

86. Його мова сильна лише до нацiоналiстiв, нiколи — до комунiстiв.

87. В Ялтi Ф. Рузвельт вiддав Дайрен Московщинi.

88. Це саме обіцяв і С. Миколайчикові щодо Польші.

89. Автор очевидно мав якiсь неточнi данi про Чорнобильську атомну станцiю, але не знав, що вона всього лишень за 100 км вiд Києва. Що ж до науково-дослiдної атомної установки, то вiн не помилився (прим. редакцiї).