Розділ без назви (2)

63.2. Незрозуміло, чим можна пояснити байдужість ефорів, які повинні були дбати про чистоту роду Гераклідів.

63.3. Ім'я Демаратос складено з двох основ: демос – народ і ара (в одному з своїх значень) – побажання.

64,1. Про причини розбрату Демарата з Клеоменом сказано в кн. V, розд. 75 і кн. VI, розд. 50.

65.1. У книзі VIII, р. 131 він називається внуком Гегесілея, а не Агіда.

65.2. У Спарті існував давній звичай «умикання», тобто викрадання жінок із метою одруження.

65.3. Це рівнозначне з «проомосією» (попередньою присягою) в аттічній юрисдикції. Обвинувачений міг присягнутися напочатку судового процесу.

65.4. Коли почався суд, Демаратові вже було приблизно 40 років, а ефори, коли він народився, вже були дуже старими і навряд чи хтось із них був під час судового процесу живим.

66,1. Свого часу і Алкмеоніди підкупили Піфію (V, 63).

67.1. Гімнопедії, Карнеї та Пакінтії були найзначнішими спартанськими святами. Гімнопедії справлялися в середині літа. Під час святкування хлопці, юнаки та чоловіки танцювали і співали гімни на честь Аполлона.

67.2. Демарат був розпорядником (ефором) на святі або одним із так званих «бі-деїв», які наглядали за гімнастичними вправами юнаків.

67.3. На знак розпачу або гніву, які він відчував.

68.1. Якщо його мати сказала неправду, то вона була б винуватою в клятвопорушенні.

68.2. Жертовник Зевса Геркея був на дворі. Зевс Геркейос був богом – покровителем дому і родини, але він не був тотожним із Зевсом Ефестієм, богом хатнього вогнища.

68.3. Астрабак був богом ослячих пастухів. За часів Геродота існувало вірування, ніби якась надприродна істота, бог або герой, могла з'єднатися із смертною жінкою. В Спарті було святилище Астрабака біля храму Лікурга.

69,1. Щодо моралі спартанських жінок свідчення античних авторів неоднакові. Плу-тарх уважає, що порушення подружньої вірності було невідомим у Спарті, але Арістотель був протилежної думки.

70.1. За давнім спартанським законом Гераклідам під загрозою смертної кари заборонялося проживати за кордоном держави, а якщо Демарат не був сином Арістона, то він не був Гераклідом.

70.2. Також і Фемістокл із Греції втік до Персії. Ксеркс передав Демаратові міста в Троаді: Пергам, Галісарни і область Тевтранію, де продовжували жити і нащадки Демарата.

70.3. Демарат попросив, щоб на Олімпійських змаганнях про його перемогу було оголошено не від його імені, а від імені Спарти.

71,1. Онука Зевксідама, Кініска, була першою жінкою, яка одержала нагороду на Олімпійських змаганнях із своєю квадригою-колісницею з чотирма кіньми. її братом був Агесілай, котрий став спартанським царем.

72.1. Цей похід відбувся, очевидно, після поразки Ксеркса, коли переможні греки хотіли покарати Алевадів із міста Ларісси, які перейшли на сторону персів. Є ще думка, що цей похід відбувся 476 р. до н. є.