Розділ без назви (2)

71.4. Кілонів заколот датується 632 роком до н. є.

72.1. Сподіваючись, що цим буде задоволений Клеомен.

72.2. їхнє число здається перебільшеним. Можливо, що разом із винуватцями було вислано і тих, які недавно одержали громадянство.

72.3. За Геродотом ішлося про раду 500, що її склав Клейстен. До неї ввійшло 50 радників із кожної філи.

72.4. Тобто вони покинули напризволяще своїх спільників і подбали про свій власний рятунок.

72.5. Храм Афіни Поліади в Ерехтейоні або тут ідеться про святилище давнього Гекатомпедона між Ерехтейоном і Парфеноном.

72.6. Із цього роду Етеобутадів завжди обиралася жриця Афіни Поліади.

72.7. Тобто не іонійцям. Напевне, в «адитон» (заборонену для мирян частину храму) дозволялося заходити лише жерцям.

72.8. Як Гераклід він був ахейцем (VIII, 204).

73.1. Артафрен у своєму запитанні підкреслює зневагу перських царів і сатрапів до нечисленних і далеких від них народів.

73.2. Вони, звичайно, знали, що Клейстен був готовий погодитися з цими умовами. Проте згодом, коли почулися крики протесту, він відмовився від них. Алкмеоніди симпатизували персам і цим пояснюється їхнє поводження під час битви при Марафоні.

74.1. Неймовірно, ніби спартанці не знали мети цього походу, бо беотійці захопили Ойною. Можливо, що вони не знали наміру Клеомена знову поставити тираном Ісагора.

74.2. Афіняни, щойно дізналися про це, зруйнували будинки Ісагора та його друзів, конфіскували їхнє майно і засудили їх на смерть.

74.3. Ойноя була на кордоні з Беотією, на південному схилі гори Кіферону.

74.4. Гісії були на шляху від Афін до Платей, на північному схилі Кіферону.

75.1. Імовірно, через те, що вони не хотіли, щоб унаслідок руйнації Афін Егіна стала могутнішою.

75.2. Змістом цього закону було забезпечити єдине командування під час військових операцій.

75.3. Тіндаріди, тобто сини Тіндарея, Діоскури, Кастор і Полідевк, зображення яких носили з собою спартанці в своїх походах.

76.1. Згідно з переказом дорійці захопили і заселили Мегари після завоювання Пелопоннесу.

76.2. Другий похід під проводом Анхімолія та Клеомена на відміну від першого почався із Спарти. Другий похід Клеомена (розд. 72) тут не береться до уваги, бо він не досяг своєї мети.