— Чому ж ви, — каже вона, — не повідомите про це гетьмана? Ви ж його приятель!
— Не можу, мушу мовчати, — відповів Шереметьєв.
Коли Орлик скінчив читати, Мазепа забрав слово:
— Знаю, що вони підготовляють проти мене і проти нас усіх. Вони хотять зробити мене цісарським князем (і справді, у віденських архівах існує княжа грамота з гербом Мазепи, прецікавий документ не використаний з огляду на дальші події), хотять скасувати козацьких старшин, прилучити до себе наші міста і наслати до них своїх воєводів. Якщо почнемо супротивлятися їхнім планам, тоді вони гадають прогнати нас до Польщі і заселити Україну москалями. Ви чули на останньому бенкеті слова Меншикова. Я знаю, що він прохав царя надати йому чернигівське князівство, яке він уважає першим ступенем до становища гетьмана. Знаю ще й те, що цар, почуваючи небезпеку, запропонував нашу Україну одному англійському лордові Мальбору. Відтепер наша країна засуджена на те, щоб нею правив чужинець, москаль або англієць. Боже, визволи нас від москалів!
Представники козацтва відповіли на цю промову вигуками гніву та ненависті. Вони гукали всі нараз.
— Чому ж ти нічого не робиш, гетьмане?
— Чи ти не наш провідник?
— Чи козацькі шаблі не гострі?
— Чи нема у наших набійницях олова? Мазепа встав і сказав Орликові тільки одно:
— Орлику, напиши Дольській лист із подякою за цінну дружню раду.
Козаки вийшли, а Мазепа лишився сам у задумі. Недалеко було до розв'язки цієї притаєної трагедії.
Тоді як на Україні становище так змінилось, інші події, не менше важні, зміняли перспективи європейської політики.
У цьому ж році 1706 Карло XII рішив надобре покінчити з Августом Саським. З своєю славною армією, що нагадувала монастирський чин, де вояки щодня молились і читали Біблію, він рушив на Саксонію, рідну спадщину Августа. Одночасно видав другий маніфест, заявляючи, що йде війною тільки проти самого електора і обіцяє, що нічого не змінить у складній будові св. Імперії, як вона існує, від вестфальських договорів. Август був тоді на Литві і не лишив у Саксонії війська, тому прохав миру. Умови Карпа XII були важкі. Саський електор повинен був зріктися польської корони і вимовити свій союз Петрові. Саксонець крутив, швед був невблаганний. Август, бачачи, що справа безнадійна, рішив вислати до ворога нового посла — свою любку Августу Кенігсмарк, чудово-привабливу жінку, маму Маврикія Саксонського, майбутнього переможця з-під Фонтене. Карло, чистий лицар, якому ні одна жінка не нарушила ще спокою і який заслужив на назву «непорочного короля» більш як Людвик баварський, відвернувся від чарівної Аврори. Вольтер у своїй Pucelle звеличив на свій лад цю подію:
Чував я вже, красуне Кенігсмарк,
Як-то Карло, прославлений чудак.
Що поконав кохання й королів,
Тебе у двір впустити не хотів.
Щоб не піддатися тобі як раб,
Він оминув твоїх приваб.
Армія Карла XII йшла вперед, і 1 вересня Ляйпціг упав. Август Саський програв до решти справу. Його делегати підписали 14 вересня у замку Альтранштадт справжній абдикаційний мир: Август зрікся польського престола, звільнив своїх підданих від присяги на вірність, визнавав королем Станіслава Лєщинського і зривав із царем. Тріумф Карла XII був повний. Франція, що сама почала т. зв. суксеційну іспанську війну під наступом могутньої коаліції, складеної із імператора Англії та майже всієї Європи, ледви дихала. Вона програла дві битви під Гохштедт і Раміліе. Шведські перемоги, за якими Версаль стежив завсіди із симпатією, прийшли саме на час як диверсія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана» автора Борщак Ілько на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „II. ГЕТЬМАН“ на сторінці 8. Приємного читання.