Щиро дякую Вам за листа, якого я отримав з великим задоволенням. Сьогодні у мене був майор Коссак, і я з ним довго радився. Прошу бути цілком спокійним, бо я був дуже обережним. Віддав йому дуже цікаві документи для митрополита, якими митрополит буде цілком слушно зорієнтований для своєї подорожі до Відня. Є також надзвичайно цікаві новини із Стокгольму, які для нас можуть бути дуже важливими. Двадцять восьмого числа цього місяця у Пасічній велике свято, на яке я був запрошений сьогодні майором Коссаком від імені легіону, але я, на жаль, не зможу туди піти, тому що мене від цього утримують надто важливі причини. Докладніше Ви можете про це дізнатись у майора Коссака, бо написати про це я Вам на жаль не можу. Але я прошу Вас запитати пана майора, він надасть Вам пояснення, оскільки я доручив йому зробити повідомлення з цього приводу. І це дуже добрий план, який легко здійснити і який для українців має велике значення і матиме у подальшому як тут, так і там. Що стосується майбутнього, то я можу спокійно сказати, що в мене немає ніяких сумнівів, навіть якщо є певні загрози. Будь ласка, якщо Ви підете до митрополита, передайте йому мої найкращі привітання. Я читав промову Д[окто]ра Перфецького384 і мушу сказати, що вона дуже добра. Від щирого серця я дякую Вам за Вашу діяльність, яка набуває тим більшого значення, чим довше тягнеться війна. Вже видно успіх Вашої діяльності, і я прошу Вас інтенсивно її продовжувати, це дуже важливо!!! Пробачте мені, якщо я не дуже часто пишу, але я маю так багато роботи! Якщо Ви дізнаєтесь щось нове стосовно української справи, прошу Вас одразу ж повідомити мені!!!
У мене все добре, я у доброму здоров’ї і почуваю себе дуже добре серед моїх хоробрих українців! Наступними днями до мене повинен приїхати капітан Гірняк, я цьому дуже радий. Якщо Ви підете до митрополита, було б дуже добре, якби Ви йому сказали, що він мусить наголосити у верхах, що я дуже популярний серед українців, це для мене дуже важливо, але прошу Вас не казати, що я попросив Вас зробити це. Крім того, було б дуже важливо, якби він згадав про поділ Галичини, бо справа зупинилась!!! Я вчу зараз дуже швидко українську і можу вже досить добре писати, хоча говорити мені дуже важко, але, звичайно, і це я зможу через деякий час! Що робить товстун Бачинський??? Як мені стало відомо, він також поїхав у Відень, оскільки був заступником депутата Фоліса385. Бачинський буде дуже добре захищати українські інтереси в парламенті, але я боюсь, надто енергійно, що не завжди дуже добре!!! Наразі закінчую і залишаюсь завжди Вашим старим, добрим, відданим
Вільгельм Габсбург
(Там само. — Арк. 114–115. Машинопис, автограф нім. м.).
Документи №№ 40–52 Листи ерцгерцога Вільгельма Габсбурга до барона Миколи Василька
№ 40[24]
Копія
18. IV.1917
Любий пане Василько!
Насамперед хочу від щирого серця подякувати Вам за календарі та газети. Мої хоробрі улани дуже їм зраділи, тим паче, що я роздав їх їм до свята Великодня.
Зараз я знаходжуся із моїм ескадроном на дуже вигідній позиції, тому що наша частина дуже добре облаштована і тут досить затишно. Вже 3 тижні панує справжня весняна погода.
Тут, я опинився зовсім відрізаним від усіх світових подій та політики, отримую зовсім мало новин, тому-то і хотів би Вас попрохати, любий пане Василько, повідомляти мені про стан нашої справи; звичайно, це є дуже нескромне прохання, але до цього мене спонукає моя симпатія та любов до «нашої» справи, і я сподіваюсь, що Ви вже переговорили із Його Екселенцією Черніним. З газет із тремтінням в серці я відслідковую події в Росії, а особливо ті, які стосуються автономії України!
Я дуже сподіваюсь, що у нас, нарешті, визнають серйозність теперішньої ситуації, і, беручи до уваги події у Росії, які стосуються також і України, здійснять потрібні кроки. Я гадаю, що настав час піти українцям Австрії на поступки, не зважаючи на те, що і досі до них не ставляться належним чином. Наразі я не дуже добре поінформований про стан справ, та я все одно сподіваюся на найкраще майбутнє, тим паче Ви знаходитесь наразі у Відні, і я вірю, що Ви докладете усіх своїх зусиль, щоб зробити з Австрії Велику Австрію, саме цієї мети всі ми прагнемо, саме за цей ідеал всі ми боремось. А хіба неможливо, щоб Україна відокремилася від Росії як самостійна держава — у випадку, якщо вона стане автономією, щоб у союзі з Австрією бути стіною-кордоном проти потужної Росії? Я вважаю, що ця ідея в російській Україні вірно пропагується, що вона незабаром там утвердиться і набуде для нашої вітчизни дуже великого значення, стане нам дуже корисною, але зараз втілити цю ідею у життя дуже важко, і саме Ви, любий пане Василько, можете цьому сприяти. Прошу Вас написати мені, що Ви про це думаєте, і чи Ви вважаєте, що цю ідею можна втілити у життя? Я вважаю це за можливе! Звичайно, цю ідею повинен підтримати міністр зовнішніх справ. Чи Вам що-небудь приблизно відомо, в яких рамках буде заключено мир? Якої думки у Вас про Східну Галичину та Буковину?
Будь ласка, не сердьтеся на мене через таку кількість питань, адже я надзвичайно люблю своїх людей, щоб усім цим не цікавитися. Я думаю, що в разі прояснення справи стосовно Східної Галичини та Буковини, було б дуже важливо дати публічний знак визнання українського народу, будь-то це у формі українського університету в Лемберзі, чи у іншій формі, наприклад, у формі введення виразу УКРАЇНЕЦЬ замість РУТЕНЕЦЬ у службовій мові. Якщо Ви, любий пане Василько, поділяєте мою думку, то, будь ласка, я прошу Вас порушити це питання у компетентних інстанціях. Я звертаюся до Вас із повною довірою, оскільки я впевнений, що Ви один з небагатьох, хто щось може зробити для українського народу! Я це міг би також робити, але я не хотів би відкритися перед партією націоналістів — так буде безпечніше і краще.
Стосовно українського легіону я вважаю наступне: Чи прийшов до Вас лист-відповідь від Його Екс[еленції]386? Як ставиться міністр зовнішніх справ до подій в російській Україні? Я сподіваюся, що він не лише дізнається про ці події, а й слідкує за ними та здійснює контрзаходи!
Я посилаю Вам цього листа з одним уланом, який їде саме до Відня, він залишатиметься у Відні 5–6 днів, і я доручив йому, перед його від’їздом до полку знову до Вас навідатись, щоб, можливо, забрати від Вас відповідь. У випадку, якщо Ви не матимете часу, прошу Вас написати мені пізніше і про все детальніше — лист піде за спеціальним призначенням — тобто я отримаю його прямо в руки.
Наразі я закінчую, ще раз дякую Вам за Вашу ласку та прошу вибачити мене за таку кількість питань.
Я покладаю долю України до Ваших рук, залишаюсь завжди Ваш вірний, щирий та вдячний
Ерцгерцог Вільгельм м[ісце] п[ідпису]
18/1V. [1] 917 Пол[ьова пошта] 284. Н.13
2. Ескадрон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Український патріот з династії Габсбургів» автора Терещенко Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. Документи і матеріали“ на сторінці 21. Приємного читання.