Історія України-Руси. XI - XIII вік

9) В XII в. тут була церква — Іпат. с. 424.

10) Теорія, що в сїй лєґендї маємо слїди сінойкізма тих кількох осад, з котрого повстав Київ (представлена пок. Маркевичом в К. Старинї 1889, XII і недавно Антоновичом в Трудах XI съЂзда II с. 139) дуже проблєматична.

11) Іпат. с. 35.

12) Як звичайно думають — на місцї теп. церкви Трох Сьвятителїв, инакше Василия.

13) Див. т. І с. 466.

14) Се видко з порівняння Лавр. 54, де княжий двір стоїть за містом, ”за святою Богородицею”, й Іпат. 79, де статуї стоять за св. Богородицею, але вже в містї, поставлені, очевидно, Володимиром.

15) Іпат. с. 79.

16) Thietmari VIII. 6.

17) Іпат. 428.

18) Іпат. 474.

19) Іпат. 229 і часто потім.

20) Іпат. с. 307.

21) Іпат. с. 35.

22) Іпат. с. 106.

23) Пор. Труды XI съЂзда II с. 137.

24) Іпат. с. 296.

25) Іпат. с. 247: Володимир, не можучи проїхати з великого города в старий звичайною дорогою, через міст, „увороти коня направо”.

26) Оповіданнє в прольоґу XIV в., передруковано нпр. у Закревского І. 265; воно оповідає про те, як плачено робітникам за роботу, як князь заохочував робітників до сеї роботи, й наведене в т. III, гл·. 4 (с. 356 першого вид.).

27) Нпр. коло Софійської катедри — думають, що то могла бути церква св. Катерини, кодо Жидівських воріт, — як думають, церква св. Никити. Лебединцев у К. Старинї 1884, X с. 237-8, Петров op. c. 150, 253-5.

28) Іпат. с. 208. Про жидівську дільницю див. у Петрова Ист.-топ. очерки с. 9 (є тут у нього богато довільного). Про останки старого житя на Киселївцї див. К. Старина 1888. VIII і IX.