Історія України-Руси. Том 9. Книга 2

На кінці: “2 липня. 30 Семенів князя втікли й прийшли разом з семенами Виговського, з поручником Миколаєм.

“Чув я, що Москаль казав: коли вони з ним не підуть на Семигород, він піде на них самих” (541).

На иншім листку (писано десь 14 липня):

“В місті Кременчуку, що недалеко Запоріжжя, пробували вчинити повстаннє на гетьмана, і він велів звозити до Суботова гармати і порох. Повстали тому, що гетьман віддав Татарам назад табуни, що (козаки) забрали у Татар.

“Молодший брат Ланти (?) піднявся на гетьмана з 600 чоловіка і зруйнував йому два міста, тому що минулої весни побито Татар і гетьман велів розстріляти Ланту. Його наказний в 1000 коней гонився за ним, розгромив, але той втік до Московської землі. Се було тиждень тому, 7 липня (541).

“12 липня ми разом з шведським послом були на обіді у Виговського 23). Черновицький паркалаб написав, нібито Поляки мають 80 тис. війська і здобули Варшаву. Пощо пише фальшиві вісти, коли не знає певно і не бачив очима вірогідної людини? Я сказав, що напишу про се воєводі.

“Шведському послові Виговський сказав, що з Туреччини пишуть, мовляв походу на три князівства не буде, але в обозі язик оповідав, що хан наперед попробує щастя з козаками, і коли побачить, що може їx перемогти, тоді Поляки спустошать три князівства і віддадуть Камінець Туркам.

“Мені сказав, що гетьман журиться, що післав сю поміч (Ракоцієві), бо не знає, чого вони хочуть: не дістає ніяких відомостей. Скільки ворогів? Коли б він знав, не давав би помочи. 6 липня він післав Запорізцям листа, що вони можуть іти чи морем чи сухопуть. Сухопуть також.

“Старий козак, Вишня на ймя, казав, що князь покликав до себе Татар, хоче напасти на козаків. Виговський питав семена, що прийшов з обозу, чи справді Угри хочуть напасти на козаків і побити? Козаки мусїли 4 дні сидіти в окремім таборі, а князь мав дати наказ, щоб військо його було на поготові, щоб на них напасти. Але шведський король не дав згоди, і тоді князь велів спитати Антона, нащо вони стали окремим табором. Антін відповів: “Бо ми чули, що ти хочеш напасти на нас. Коли маєш замисли, то гляди!”.

“Козаки мовляв узяли Замость і Антін прислав сюди 600 Німців, що там були; мають прийти до гетьмана і матимуть у нього ласку. Семени, що прийшли з обозу, хвалили приязну поведінку Шведів-що вони щирі, а Угрів лаяли-мовляв фальшиві.

“Німці, що прийшли до Кракова в поміч (Казимирові) 24) писали шведському капітанові Вірцові, щоб він передав їм се місто на добрих умовах-бо ж він тепер воює не з Поляками, а з Німцями. “Ми против вас не маємо нічого, тільки на Угрів- тому що вони були піддані цісарські і збунтувались, і збунтували козаків проти Польської корони: ми до них доберемось, хочби в пеклі були, то й звідти витягнемо” (542).

“27 липня прийшов козацький посол, що був післанний до хана; відправлено його з Царгороду. Тому що оба воєводи післали ханові в дарунку 40 тисяч талярів, підозрівають, що вони нарушили договір, і навели Татар на них (козаків).

“Посла відправлено з дарунками; хан заявив: “Гетьман мій приятель, я йду мирити козаків з Поляками. Як буду вертатись, він вийде під Корсунь, я буду йти тудою, ми там зійдемось і заключимо вічну приязнь.

“Про воєводів говорив Виговський також шведському послові.

“Посол оповідав іще, що молдавський воєвода написав князеві, що вони повинні йти сюди-бо хан рушає з усею силою” (544).

Що говорилося в звязку з смертю гетьмана, відкладаю на потім.

Примітки

1) Факсімілє сього листа видав Д. Олянчин в збірнику “Хліборобська Україна” кн. пята. Латинський стиль ориґіналу дуже складний і заплутаний, я старався виложити його зміст можливо ясно.

2) Natio Nostra — з великими літерами.

3) Monumenta Hung. XXIII с. 307.