Історія України-Руси. Том 9. Книга 1

Було тобі Хмельницького у вічниі часи не займати!

Бо дався мині гетьман Хмельницький добре знати, —

У первій війні, на Жовтій Воді пятнадцять моїх лицарів стрічав,

Не великий їм одвіт оддавав:

Всім як галкам з пліч головки поздіймав!

Трох синів моїх живцем узяв —

Турському салтану в подарунку

одіслав.

Мене, гетьмана Потоцького три дні на прикові край пушки держав,

Ані пить мині, ані їсти не дав!

То дався мині гетьман Хмельницький добре знати.

Буду його во вік вічний памятати!” 28)

(Тоді Ляхи із города із Сочави

утікали,

Василю молдавському знати давали.

То Василий молдавський до Яс прибуває.

Словами промовляє:

“Ой ви Яси мої Яси,

Були єсте барзо красні,

Да вже не будете такі,