Історія української літератури. Том 1

десятьох приклич!

А з десятьох девятьох,

а з девятьох восьмерох,

а з восьмерох сємерох,

[а з сємерох шестирох],

а з шестирох пятирох,

а з пятирох чотирох,

а з чотирох трьох,

а з трьох двох,

а з двох одного —

та доброго (Квітка, II, 121).

На ворогів і суддів (говорити вночі на порозі):

Ніч темна, ніч тишна,

сидиш ти на коні буланому,

на сідлі соколиному!

Замикаєш ти комори,

двірці і хлівці,

церкви й монастирі!

Замкни моїм ворогам губи-губища,

щоки-пращрки,