Розділ «Урок 9. Онлайн-покупки й захист платіжних даних»

4. Домен читаю уважно; замочок HTTPS не вважаю доказом справжності.

5. Реквізити вводжу лише на знайомих сайтах; для разових покупок використовую віртуальну картку або платіжний сервіс.

6. Для отримання звичайного переказу можу надати номер картки або IBAN, але не CVV, строк дії чи коди підтвердження.

7. При вводі даних на шахрайському сайті — негайний дзвінок у банк (номер з звороту картки).

Питання для самоперевірки

1. Де межа між нормальною оплатою і витіканням реквізитів?

2. Як перевірити, що магазин справжній?

3. Чому «посилання для отримання коштів» — ознака шахрайства?

Відповіді

1. Оплата — це ваше власне введення номера, строку дії і (за вимогою сервісу) CVV у справжню платіжну форму та код підтвердження для ініційованої вами операції після перевірки суми й отримувача. Витікання — повідомлення цих даних іншим людям: у листах, месенджерах, чатах чи по телефону (НБУ). Пін-код в онлайн-форми не вводиться взагалі; для отримання переказу достатньо номера картки/IBAN — без CVV і кодів.

2. Потрапити на сайт власноруч (адреса/пошуковик/застосунок), уважно прочитати домен; HTTPS — не доказ справжності.

3. Для звичайного переказу достатньо номера картки або IBAN; вимога CVV, строку дії чи кодів підтвердження за посиланням від покупця є ознакою шахрайства (НБУ, схема з OLX-доставкою).

Джерела

НБУ #ШахрайГудбай (реквізити, сайти-клони, OLX-схема, фейкові чат-боти); НБУ Harazd «Безпечний онлайн-шопінг» і «Як відрізнити шахрайський вебсайт»; Кіберполіція, «Як вберегтися від фішингу» (3030). Збережені копії — sources/.