Розділ «Тема 10. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ КРЕДИТУ»

Якби отримати кредит у банку було так просто, як стверджує реклама, ніхто б не грабував банки.

Невідомий автор

10.1. Загальні передумови та економічні чинники виникнення кредиту

10.2. Необхідність і сутність кредиту

Еволюція ринкової економіки спричинила перетворення кредиту на один із вирішальних чинників господарського життя суспільства. Кредит став ключовим засобом руху капіталу, а кредитний механізм – рушійною силою ринкової економіки. Необхідність кредиту тісно пов'язана з особливостями кругообігу індивідуального капіталу. Кредит – це ефективна форма господарювання (рис. 10.2).

Рис. 10.2. Сутність кредиту

Беручи позику, підприємець вживає всі заходи, аби забезпечити раціональне використання матеріальних і людських ресурсів, одержати прибуток і забезпечити своєчасне повернення позики з відповідною оплатою. Величезна роль кредиту у розвитку економіки виявляється і в тому, що частка власних коштів відносно пасивів ще наприкінці XX ст. становила у фірмах Японії – 20 %, ФРН – близько 30, в американських корпораціях – 50%. Завдяки капіталові зменшується час, необхідний для задоволення господарських і особистих потреб. Кредит є опорою сучасного ринку, невід'ємним елементом ринкового розвитку.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

– учасники кредитних відносин мають бути економічно самостійними: функціонувати на основі самодостатності та самоокупності, нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями;

– кредитні відносини є добровільними та рівноправними;

– кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають: кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження, після чого повинен повернути власникові;

– кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей);

– нееквівалентність кредитних відносин значно посилює в механізмі їх реалізації роль чинника платності, за яким позичальник повертає власникові більшу масу вартості, ніж сам одержує від нього;

– кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної в борг вартості і сплати процента вони переривають ся, проте на макроекономічному рівні вони підтримуються безперервно, як безперервний рух вартості у процесі суспільного відтворення;

– безперервність і платність кредитних відносин визначають ще одну характерну їх рису – здатність забезпечувати зростання вільної вартості, тобто її капіталізацію.

Кредит як економічне явище становить процес, що характеризується певним рухом елементів його структури (об'єкта і суб'єктів). Рух кредиту має свою визначеність у часі та просторі, специфічні закономірності та є ключовою ознакою кредиту як економічної категорії.

Рух суб'єктів кредиту має ту особливість, що статус кредитора чи позичальника економічний суб'єкт не набуває назавжди, а систематично його змінює. Він періодично буває то позичальником, то кредитором залежно від особливостей руху його ресурсів (капіталу). Він також може бути одночасно і кредитором, і позичальником, або ні тим, ні іншим.

Для розуміння суті кредиту важливе значення має рух позиченої вартості відповідно до розвитку кредитних відносин між двома суб'єктами, тобто на мікрорівні. Рух капіталу в процесі відтворення на засадах кругообігу, що виражається формулою Г – Т ... В ... Т – 7і, забезпечує послідовне проходження позиченою вартістю всіх стадій свого руху і повернення на вихідні позиції – до власника-кредитора. Цей рух позиченої вартості можна назвати відтворювальним і виразити формулою

, (10.1)