Розділ «Глава перша. Попередні методичні міркування»

Філософія


63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології


Якщо ми будемо дотримуватися норм, які нам приписують феноменологічні редукції, якщо ми точно відповідно до їх вимог виключимо всі трансценденції та звідси будемо брати переживання в їхній чистоті за їх власною сутністю, то перед нами відкриється, згідно з викладеним вище, поле ейдетичного пізнання. Після того, як ми подолаємо початкові труднощі, воно постане як нескінченне поле, що простягається на всі боки. А саме багатоманітність способів і форм переживання разом з усіма їх реальними та інтенціональними складовими сутностей невичерпна, а тому невичерпним є й розмаїття засадничих усередині них сутнісних взаємозв'язків та аподиктично необхідних істин. Отже, наше завдання полягає в тому, щоб обробляти це нескінченне поле притаманного свідомості апріорі... Однак з чого тут правильно розпочинати? Насправді початок тут є найскладнішим, і ситуація незвичайна... Тут усе зовсім не так, як з даними природної установки, особливо з об'єктами природи, які добре нам відомі з безперервного досвіду, з інтелектуальних вправ, що тривають ось уже тисячі років; коли ми спробуємо самостійно продовжувати та просувати їх пізнання, нам уже відомі різноманітні їх особливості, елементи, закони. При цьому все невідоме - горизонт відомого. Будь-яке методичне зусилля продовжує вже дане, удосконалення методу спирається на вже наявний метод; загалом ідеться про розвиток спеціальних методів, які вбудовуються у попередньо даний, усталений стиль виправданої вже наукової методики, і відшукуючи нове, керуються цим стилем.

Наскільки все по-іншому у феноменології! Мало того, що ще до кожного методу, який визначає суть справи, вона вже потребує методу - для того, щоб узагалі надати поле трансцендентально чистої свідомості тому погляду, який схоплює його; мало .того, що їй необхідно відвертати погляд від тих природних даних, які залишаються та немовби самі вплітаються у нові інтендовані дані, - ...не вистачає також і всього того, що так іде на користь у сфері природних предметів, а саме звичної близькості їх завдяки давно засвоєному баченню, дару отриманих за спадщиною теоретичних ходів думки та методів, які відповідають своєму предмету. ...Феноменологія має рахуватися з настроями скепсису. їй належить не просто розвинути свій метод, з предметів нового типу здобути нові та незвичні знання, але вона має досягнути повної ясності відносно смислу та значущості цього методу для того, щоб бути спроможною стійко витримати всі серйозні заперечення.

До цього додасться і дещо більш важливе, оскільки поєднане з принципами: за своєю сутністю феноменологія повинна претендувати на роль "першої" філософії, яка запропонує засоби для будь-якої критики розуму, яка ще має здійснитися, саме тому вона вимагає повної безумовності, і, щодо неї самої, - абсолютної ясності рефлективного споглядання. Сутність самої феноменології в тому, щоб реалізувати цілковиту ясність відносно її власної сутності, отже, і відносно принципів її методу...


65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою



66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни


...Феноменологія не намагається бути нічим іншим, аніж вченням про сутності в межах чистої інтуїції; на показово уявних даностях трансцендентально чистої свідомості феноменолог безпосередньо споглядає сутності й фіксує своє споглядання у поняттях, тобто термінологічно. Слова, якими він користується, можуть походити із загальновживаної мови, вони можуть бути багатозначними і невизначеними у своєму первинному смислі. Проте, як тільки вони, виявляючись вираженням актуального, збігаються з даними інтуїції, вони набувають певного, hic et nunc актуального та ясного смислу: якщо апелювати до такого їх смислу, то їх можна науково фіксувати... Наука можлива лише тоді, коли результати мислення зберігаються у вигляді знань, коли ці результати набули форми системи висловлювань і їх можна застосовувати для подальшого мислення, коли висловлювання є чіткими за своїм логічним смислом, проте можуть бути зрозумілими чи актуальними в міру судження вже поза ясністю самих уявлень, які закладені в їх основу, тобто вже поза баченням цих основ... Сюди також слід віднести таке: ті самі слова і положення мають однозначну визначеність з певними інтуїтивно осягнутими сутностями, які "виконують їх смисл". На основі інтуїції, а також окремих, чітко осягнутих споглядань, ці слова і положення наділяються і природними значеннями...


69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності



70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії



75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань


Наступний розділ:

Зиґмунд Фройд (1886-1939)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Філософія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава перша. Попередні методичні міркування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен

  • Борис Яковенко (1884-1949)

  • Карл Ясперс (1883-1969)

  • Розділ 2. Філософія як система знання

  • Рене Декарт (1596-1650)

  • Мартін Гайдеггер (1889-1976)

  • Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції

  • Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)

  • Іммануїл Кант (1724-1804)

  • Трансцендентальний дороговказ для відкриття всіх чистих розсудкових понять

  • Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять

  • Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять

  • Розділ 4. Основні етапи розвитку філософської думки

  • Фрідріх Ніцше (1844-1900)

  • Емманюель Левінас (1905-1995)

  • Розділ 5. Філософія та світогляд

  • Володимир Шинкарук (1928-2001)

  • Ернст Кассирер (1874-1945)

  • Розділ 6. Філософія буття

  • Фрідріх Шеллінг (1775-1854)

  • Жан-Поль Сартр (1905-1980)

  • Розділ 7. Філософське розуміння природи

  • Ауреліо Печчеї (1908-1984)

  • Шість стартових цілей

  • Денніс Медоуз (нар. 1942)

  • Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення

  • Лекції з логіки та метафізики в ерлангені

  • Макс Шелер (1874-1928)

  • Еріх Фромм (1900-1980)

  • Розділ 9. Філософія свідомості

  • Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології

  • Глава перша. Попередні методичні міркування
  • Зиґмунд Фройд (1886-1939)

  • Евальд Ільєнков (1924-1979)

  • Розділ 10. Теорія пізнання

  • Бертран Рассел (1872-1970)

  • Павло Копнін (1922-1971)

  • Розділ 11. Філософія та методологія

  • Томас Кун (1922-1996)

  • Пол Феєрабенд (1924-1996)

  • Розділ 12. Філософія мови

  • Олександр Потебня (1835-1891)

  • Людвіг Вітгенштайн (1889-1951)

  • Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу

  • Даніел Белл (нар. 1919)

  • Самуель Гантінгтон (нар. 1927)

  • Розділ 14. Соціальна філософія

  • Соціальна стратифікація

  • Соціальна мобільність, її форми та флуктуації

  • Канали вертикальної циркуляції

  • Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)

  • Герберт Маркузе (1898-1979)

  • Розділ 15. Філософія і духовність

  • Памфіл Юркевич (1826-1874)

  • Семен Франк (1877-1950)

  • Розділ 16. Філософія економіки

  • Макс Вебер (1864-1920)

  • Френсіс Фукуяма (нар. 1952)

  • Розділ 17. Філософія політики

  • Джон Локк (1632-1704)

  • Юрген Габермас (нар. 1929)

  • Розділ 18. Філософія і культура

  • Йоганн Гейзинга (1872-1945)

  • Альберт Швейцер (1875-1965)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи