Будувати, проживати, мислити

Тільки тоді, коли ми здатні мешкати, ми можемо будувати. Коли ми показуємо на садибу у Шварцвальді, то ми, звичайно, хочемо не того, щоб ми повернулись чи що ми ще можемо повернутись до будування таких садиб. Нам йдеться про те, щоб показати, як будувало проживання, котре було колись.

Однак проживання є основною рисою буття, що визначає те, що є Смертні. Можливо, завдяки зробленій тут спробі переосмислити проживання і будування ми зрозуміємо і те, що будування пов’язане з проживанням, і те, як воно черпає з нього свою суть. Ця спроба могла б вважатись достатньо вдалою, якщо б завдяки їй ми задумались над проживанням та будуванням, і таким чином вони стали чимось вартим того, щоб ми над ними задумались.

Однак саме мислення зв’язане з проживанням у тому самому сенсі, що і будування, лише інакшим чином – підтвердити це може випробуваний тут шлях мислення.

Будування і мислення є – у кожному випадку по-своєму – необхідні для проживання. Однак вони не є для нього достатніми, причому саме доти, доки вони, кожне зокрема, займаються власними справами, замість того, щоб слухати одне одного. А це вони можуть зробити лише тоді, коли обидва, – і мислення і будування – служитимуть проживанню, коли вони, залишаючись у своїх межах, знатимуть, що як одне так і друге є плодом довгого досвіду та постійної роботи. Ми намагаємося переосмислити сутність проживання. Наступним кроком на цьому шляху було б запитання: а що діється з проживанням у наш критичний час? Всюди говорять – не без підстав – про житловий голод. І не лише говорять, але щось у цій справі й роблять. Намагаються ліквідувати цей голод надаючи помешкання, нарощують темпи житлового будівництва, займаються плануванням усіх пов’язаних з цим справ. Але справжній житловий голод полягає передусім не у відсутности помешкань, хоча їх брак такий відчутний та прикрий, і навіть не дивлячись на те, що він є такою перешкодою та загрозою. Справжній житловий голод появився ще до світових війн і руйнувань, він старший і від вибуху чисельности населення на Землі та погіршення умов життя промислових робітників. Справжній житловий голод полягає у тому, що Смертні ще лише шукають втраченої сутности проживання, що вони повинні ще лише вчитись проживати. Однак як це робити, якщо бездомність людини, можливо, полягає саме у тому, що вона до цих пір зовсім не бере до уваги справжнього житлового голоду як саме такого голоду? Але тоді, якщо людина і бере до уваги свою бездомність, то воно вже не є нещастям. Відповідно осмислена і добре зафіксована у нашій пам’яті, вона є тією особливою намовою, котра кличе Смертних до проживання.

Як же ж інакше могли б Смертні відповідати цим намовам, як не тим, що з свого боку спробували б у рамках своєї частки повернути (bringen) проживанню його сутність? Вони повертають його (vollbringen), коли будують – мешкаючи і думаючи про проживання.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!