Вас не будить тривога ранками,
В мозок ваш не впивається піт,
Ядовитими диво — фіранками
Ви закрили од себе світ.
Ви премудрі, багато знаєте,
Ви умієте геть усе,
Анекдотами позіхаєте,
Коли вибухом землю трясе.
З почуттями немовби гирями,
У турботах своїх дурних
Трясетесь над своїми шкірами,
Ніби хтось зазіхає на них.
Не трясіться, умріть з обидою.
Начадивши, як мокрий гніт,
Щоб дивився на вас з огидою
Мозолястий і чесний світ.
Та чи ж вас ужалить докорами,
Скам'янілі цинічні дуби?
Ми ж рятуємо Всесвіт од сорому Од брехні, боягузтва й ганьби. Жаль зализаних вас і приручених, З мозком, купленим за капрон... Тому в грудям моїх намучених Вибухає аж сто мегатон!
В. Симоненко.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 7. Економіка, політика й моральність у сучасному суспільстві“ на сторінці 2. Приємного читання.
