• 136. Висловіть свою думку стосовно таких тверджень:
– а) "Щастя є станом пасивності. Чим ми щасливіші, тим ми пасивніші стосовно об'єктивного світу. Чим вільніші ми стаємо, чим більше ми наближаємось до розумності, тим менше ми потребуємо щастя".
– б) "Наскільки щасливіший той, хто, можливо, терпить невдачу, діючи із чесних спонук, зі шляхетними цілями, прагнучи загального блага, ніж той, кого постійно супроводжує успіх в усіх його прагненнях, спрямованих на особисте благополуччя" (Ф. Бекон).
– в) "Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям" (І. В. Гете).
– г) "Стократ щасливіші ті, хто до природної здатності бути щасливим, приєднує здатність передавати своє щастя іншим.." (Ж. Ламетрі).
– д) "Доброчинність, обов'язок не перебувають у протиріччі із власним щастям; вони перебувають у протиріччі лише з тим щастям, яке хоче бути щасливим за рахунок інших, на їх нещасті" (Л. Фейєрбах).
– ж) "Коли в житті нема іншої мети, крім самолюбного щастя, життя швидко стає безцільним" (Р. Роллан).
– з) "Велике щастя — вміння переносити нещастя" (Біон).
є) "Доброчинності недостатньо для щастя — потрібні також блага і тілесні, і зовнішні, бо й мудрець буде нещасний у бідноті, в муці і в подібному. Вади ж достатньо для нещастя, навіть якщо при цьому й будуть у надлишку зовнішні й тілесні блага" (Арістотель).
• к) "Людина буває нещасною або внаслідок страху, або внаслідок безмежної нерозумної пристрасті; приборкуючи їх, вона може набути собі здатність щасливо мислити" (Епікур).
• л) "Для щастя потрібно робити все, що вдосконалює людину та її близьких. Удосконалює людину все те, що відповідає її вдачі" (Г. Сковорода).
• 137. Як ви розумієте наведену нижче думку? Продовжіть її, або висловіть своє заперечення щодо неї.
"О нещастя! Воно є опорою щастя! О щастя! В ньому полягає нещастя. Хто знає межі? Вони не мають сталості" (ЛАО-ЦЗИ).
138. "Істинно нещасна людина лише тоді, коли вона почуває за собою провину і докоряє себе нею" (Ж. Лабрюйер).
Чи згодні ви з думкою вченого? Чому? Відповідь підкріпіть прикладами з життя.
• 139. Спробуйте спростувати, аргументуючи свою думку, два твердження Г. Гельвеція. Якщо ви поділяєте думку вченого, то переконайте в її істинності.
• а) "Двома звичайними причинами нещастя людей є, з одного боку, незнання того, як мало їм треба, щоб бути щасливими, а з іншого — уявні потреби й безмежні бажання".
• б) "Хто сам вважає себе нещасним, той стає нещасним".
• 140. У дискусіях та диспутах про щастя нерідко висловлюється така думка:
"Кожна особистість неповторна, і тому щастя кожної окремої людини глибоко індивідуальне. Отже, всілякі публічні розмови і дискусії про щастя, пошуки "формули" щастя, рецептів щастя позбавлені сенсу і абсолютно безплідні".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. Основні етичні цінності“ на сторінці 6. Приємного читання.
