TextBook Меті проектування раціональної організації території на основі синтезу інформації про природні властивості ПТК та особливості їхнього господарського використання служить визначення регіонального коефіцієнта антропогенної перетвореності ландшафтів, методику якого розроблено.
Основна суть полягає в тому, що кожному виду природокористування, який існує в межах ландшафтних районів, присвоюється ранг антропогенної перетвореності відповідно до сили його впливу на ПТК. Так, територіям природно-заповідного фонду присвоюється ранг, який дорівнює 1, лісо-вкритим площам - 2, болотам - 3, пасовищам і сінокосам - 4, садам і виноградникам - 5, орним землям - 6, сільським населеним пунктам - 7, містам та селищам міського типу - 8, водосховищам і каналам - 9, транспортним магістралям - 10, промисловим землям - 11, землям, порушеним у результаті видобування корисних копалин, - 12. Потім визначаються площі кожного виду природокористування в кожному ландшафтному районі, а також всередині районів у межах тих ландшафтних виділів, для яких характерним є переважання одного або декількох видів природокористування, що помітно відрізняються за силою впливу на природні комплекси.
Крім цього, кожному виду природокористування залежно від характеру його впливу на ландшафт присвоюється : природоохоронним територіям - 1; лісам - 1,05; болотам - 1,1; пасовищам і сінокосам - 1,15; садам і виноградникам - 1,2; орним землям - 1,25; сільським населеним пунктам - 1,3; містам і селищам міського типу - 1,35, водосховищам і каналам - 1,4; транспортним магістралям — 1,5; промисловим землям - 1,55; землям, порушеним у результаті видобування корисних копалин, - 1,6.
Тоді коефіцієнт антропогенно? перетвореності ландшафтів визначається за такою формулою:
де: Кап - коефіцієнт антропогенної перетвореності; г - ранг антропогенної перетвореності ландшафте і-м видом природокористування; р - площа і-го виду природокористування {у відсотках до площі ландшафтного району); ц - індекс глибини перетворення ландшафте; п- кількість виділів у межах контуру ландшафтного регіону. Ділення на 100 взято для зручності користування значеннями коефіцієнта. Ці значення змінюються в межах від 0 до 10 і характеризують таку закономірність: чим більше площа виду природокористування та вище індекс глибини перетворення ним ландшафтів, тим у більшому ступені ландшафтний регіон перетворений господарською діяльністю.
Найбільшим ступенем перетвореності характеризуються ландшафти степової (Кап = 7,79) та лісостепової (Kan=7,22) зон, які інтенсивно використовуються у сільському господарстві, цивільному та промисловому будівництві. Найменш зміненими є ландшафті гірських країн Карпат і Криму за рахунок заповідних територій, лісів і земель, які не придатні для сільського господарства та будівництва. Для прикладу розглянемо картосхему антропогенного перетворення ПТК Кіровоградської області (рис. 12, 13).
Рис.12. Картосхема антропогенної перетвореності ландшафтів Кіровоградської області
Умовні позначення:
Ступінь антропогенного перетворення ландшафтів; 1-середній, 2-сильний, 3.-дуже сильний
4- помірний
Ландшафтні райони:1.-Гайворонсько-Ульяновський, 2.-Маловиськовський-Новомиргородський, 3.-Знаменсько-Світловодський,4.-Вільшансько-Новоукраїнський,5.-Кіровоградсько-Компонійвський,6.-Олександрівсько-Онуфріївський,7.-Бобринецько-Долинський
Рис. 13. Фрагмент картосхеми антропогенної перетвореності ландшафтів Кіровоградської області (умовні позначення - на рис. 1.2)
Оскільки коливання цього показника в межах України є достатньо високими, шкала антропогенної перетвореності ландшафтів виглядає таким чином: 2,0-3,8 – слабо-перетворені; 3,81-5,30 - перетворені; 5,31-6,50 – середньо-перетворені; 6,51-7,40 - сильно перетворені; 7,41-8,0 — дуже сильно-перетворені. Найбільшу площу (45 %) займають сильно-перетворені ландшафти (рис. 14). Частка слабо-перетворених ландшафтів становить усього 3 %. Коефіцієнт антропогенного перетворення може бути використаний як кількісний показник відмінностей зонально-провінційної ландшафтної диференціації та обґрунтування схем ландшафтного районування для цілей регіонального проектування.
Необхідно також відзначити, що, крім видів природокористування, щільність населення в структурних ландшафтно-планувальних підрозділах регіону також служить показником інтенсивності впливу на ПТК, а отже, і ступеня їхнього антропогенного перетворення.
Рис.14.Антропогенна перетвореність ландшафтів України
Отже, проектування раціональної організації території може бути здійснено тільки на основі синтезу інформації про природні властивості ПТК та особливості їхнього господарського використання. Певний вид антропогенного впливу на ландшафти визначається множиною параметрів, кожен з яких безпосередньо характеризує ступінь антропогенного навантаження.
При дослідженні антропогенної перетвореності ландшафтів України виявлено таку закономірність: чим більше площа виду природокористування і вище індекс глибини перетворення ним ландшафтів, тим у більшому ступені ландшафтний регіон перетворений господарською діяльністю.
Коефіцієнт антропогенної перетвореності ПТК може бути використаний як кількісний показник відмінностей зональної та внутрішньо зональної ландшафтної диференціації й обґрунтування схем ландшафтного районування для цілей регіонального проектування.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування» автора О.П.Гавриленко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3.2. Методика визначення антропогенної перетвореності ПТК“ на сторінці 1. Приємного читання.