РОЗДІЛ 27. Технології продуктування біогазу

• Виробництво висококалорійної енергії;

• Виробництво високоякісних добрив;

• Зменшення інтенсивності запахів;

• Зменшення агресивного роз'їдаючої дії;

• Поліпшення показників плинності;

• Зменшення забруднення повітря аміаком і метаном;

• Запобігання втрати поживних речовин;

• Зменшення вимивання нітратів;

• Краща пристосовність до споживання рослинами;

• Поліпшення здоров'я рослин;

• Гігієнізація гною;

• Зменшення здатності до проростання у насіння бур'янів;

• Переробка органічних відходів;

• Економія на витратах підключення до каналізації.

Основою кожної біогазової установки є реактор. Реактор є герметичний термос, у якому підтримується задана постійна температура. Для підтримки температури використовується система підігріву і система термоізоляції реактора. Всім цим керує блок автоматики. Також для нормального протікання реакції використовується система перемішування сировини, яка також управляється блоком автоматики [15,80].

Для подачі в реактор вихідної сировини служить система підготовки сировини. Для буферизації газу, що виробляється і стабілізації його тиску використовується газгольдер. Газова система служить для зневоднення газу, що виробляється, контролю тиску газу, систем аварійного скидання газу та попередження зворотного ходу. Для зливу відпрацьованого сировини (готових біодобрив) застосовується система зливу.

Рис. 27.7. Використання продуктів переробки відходів в біогазовій установці.

Рис. 27.8. Блок-схема біогазової установки.

Система підготовки сировини.

Система підготовки сировини служить для розведення вихідної органічної маси водою для забезпечення необхідної вологості і температури сировини, а також для закачування сировини в реактор. Інженерні завдання, які вирішуються при розробці такого вузла - це рівномірне перемішування вихідної суміші, підтримка температури суміші в заданих межах, незалежно від температури навколишнього середовища, закачування в реактор строго певної порції сировини із збереженням герметичності реактора і постійності тиску газу на виході. Запропановано два способи вирішення цих завдань: закачування суміші з системи підготовки під дією сили тяжіння, або за допомогою спеціального фекального насоса. Перший спосіб найпростіший і дешевий, але він ускладнюється з ростом обсягу реактора. Суть його зводиться до того, що ємність для підготовки сировини розташовується вище реактора на розраховану величину, і підготовлена сировина заливається в реактор самопливом. Особливо зручно застосовувати цей метод, коли рельєф місцевості, де розташована біогазова установка сприяє цьому, і не треба будувати занадто високу естакаду. Об'єм ємності для підготовки сировини звичайно дорівнює 5-10 % обсягу реактора. З ростом обсягу зростає навантаження на конструкцію естакади, що вимагає її ускладнення і подорожчання. Другий спосіб - класичний. Складнощі полягають у тому, що дешеві фекальні насоси не мають ріжучих ножів, і тому легко можуть засмітитися. А очищення насоса і подаючого тракту від фекальних мас вручну • завдання не з найприємніших. Вартість хорошого фекального насоса порівнянна з вартістю самої малої біогазової установки. Тому застосування фекального насоса має сенс для середніх біогазових установок. Шнековая подача сировини має сенс тільки для великих установок.