Екологія. Сильною стороною біодизеля так само є те, що він при згорянні викидає в атмосферу значно менше шкідливих газів (біодизель у порівнянні з мінеральним аналогом майже не містить сірки (< 0,001 %, тоді як мінеральне дизпаливо < 0,2 %). У світовій практиці лімітується ряд компонентів вихлопних газів, серед них: монооксид вуглецю СО, незгорілі вуглеводні, оксиди азоту NOX і сажа. Очевидні переваги біодизелю за показниками продуктів згоряння: монооксиду вуглецю, вуглеводнів, залишкових частинок і сажі. У ЄС виробництво біодизеля давно отримала підтримку уряду, так як розглядається як стратегічний напрямок розвитку паливної галузі.
Менше викидів С02. При згорянні біодизеля виділяється рівно така ж кількість вуглекислого газу, що було спожито з атмосфери рослиною, що є вихідною сировиною для виробництва олії, за весь період її життя. Тим не менш, слід зауважити, що назвати біодизель екологічно чистим паливом було б невірно. Він дає меншу кількість викидів вуглекислого газу в атмосферу, ніж звичайне дизпаливо, але все таки це не нульовий викид.
Кращі змащувальні характеристики. Відомо, що мінеральне дизпаливо при усуненні з нього сірчистих сполук втрачає свої мастильні здібності. Біодизель же, незважаючи на значно менший вміст сірки, характеризується хорошими мастильними властивостями. Це обумовлюється його хімічним складом і вмістом в ньому кисню.
Збільшення терміну служби двигуна. При роботі двигуна на біодизелі одночасно проводиться змащення його рухомих частин, в результаті чого, як показують випробування, досягається збільшення терміну служби самого двигуна і паливного насоса в середньому на 60%. Важливо відзначити, що немає необхідності модернізувати двигун.
Висока температура запалювання. Ще один технічний показник, цікавий для організацій, які зберігають і транспортують ПММ: точка займання. Для біодизеля, її значення перевищує 150°С, що дозволяє назвати біопаливо відносно безпечною речовиною.
26.5. Практика використання біодизельного палива.
Світове суспільство вже багато років дискутує і працює в напрямках пошуку альтернативи мінеральним енергоносіям (нафта, газ, вугілля). Наближається ера вичерпання глобальних запасів нафти. За прогнозами ОПЕК, у США запаси чорного золота вичерпуються у 2020 р., в Росії - в 202І році. Лише в Іраку та Ірані вони поки що незліченні. Але політична ситуація цих країн не дає упевненості в стабільній ціновій політиці, яка буде проводитися ними в майбутньому. Це значно загострить енергетичні проблеми більшості країн світу [18, 21, 47, 48].
Рис. 26.8. Розподіл біопалива по країнам ЄС.
ЄС і США встановлюють благо сприятливу податкову систему і працюють над новими законопроектами для постачання на ринок біодизельного палива. В зв'язку з зрістом цін на нафту припускається , що в майбутньому біопаливо стане більш рентабильним. Це, в свою чергу, значно збільшує попит і на ефірні олії, такі як ріпакова, соєва і пальмова. В недалекому минулому висока ціна на біодизель перешкоджала продажам, але пізніше увага акцентувалась на потребу в безпечному паливі, особливо в країнах, які випускають достатню кількість олії. ЄС випустив директиву для популяризації біодизеля з цілою замінити їм хоча б 2% нафтого палива. В цій директиві також була поставлена задача збільшення використання нового виду палива до 2010 року на 5,75%. За даними за 2010 рік, в ЄС було вироблено 4,4 млн. тон ріпакової олії. Світове використання палива транспортом в середньому складає 561 млн. тон в 2010 році. Зі зростаючою проблемою глобального потепління і з прийняттям Протоколу Кіото від 1997 року, розвинені країни більш ретельно підходять до питань захисту навколишнього середовища і підтримують ідею про використання біопалива. Мільйони автомобілів в Європі працюють на біодизелі. Він використовується в чистому виді (В 100) або, як суміш з нафтовим дизельним паливом. Чистий, без домішок біодизель може заливатись до баку будь-якого дизельного транспорту. Біодизель може використовуватися в будь-яких дизельних двигунах без внесення зміни в конструкцію двигуна. Однак існує дискусія щодо ступеня безпечності використання біодизелю для таких двигунів. Оскільки біодизель кращий розчинник ніж звичайне дизельне пальне - він "прочищає" двигун, видаляє наліт з паливних трубок, може негативно вплинути на довговічність деяких гумових деталей, і отже, може призвести до засмічення паливної апаратури [44]. Багато автовиробників дуже позитивно налаштовані щодо використання біодизелю, наводячи нижчий рівень зношення двигуна, як одну з переваг цього пального. Однак при переході від звичайного дизельного пального на біодизель, можливо, знадобиться заміна паливного фільтра. Більшість виробників оприлюднюють перелік автомобілів, які працюватимуть на 100% біодизелі. Проте перед використанням біодизелю вперше більше доцільним було б для деяких авто проконсультуватись з автовиробником. Деякі автовиробники залишаються обережними в питанні використання біодизелю. Багато виробників у Великобританії надають гарантійну підтримку на двигуни лише за умови використання не більш як 5% біодизеля, змішаного з 95% стандартного дизельного пального - проте ця позиція вважається занадто обережною. Відповідно до норм автомобілів "Peugeot" та "Citroen", дизельні двигуни можуть працювати на 30% біодизелю. "Scania" та "Volkswagen" мають інші норми, які дозволяють використовувати 100% біодизелю для більшості їхніх двигунів. В США проводились дослідження по використанню в якості палива 100% метилового ефіру соєвої олії (біодизелю), сумішей із 20% такого біодизелю і 85% нафтового дизпалива; 35% метилового ефіру соєвої олії і 65% нафтового дизпалива; 65% метилового ефіру соєвої олії і 35% нафтового дизпалива. Паливо із 20% добавки метилового ефіру соєвої олії прийнято Міністерством Енергетики США як альтернативне паливо. За даними Інституту Палива в штаті Колорадо при збільшенні такої добавки в паливі від 20% др 100% витрата палива зменшується на 3,9% [28]. Реалізація Указу Президента України від 26 вересня 2003 р. "Про заходи щодо розвитку виробництва палива з біологічної сировини” та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2003 року за №597-р 'Про розвиток виробництва біодизеля в 2003 році” дасть змогу, крім зменшення залежності національної економіки від імпорту нафтопродуктів, забезпечити розвиток агропромислового комплексу та стримати погіршення екологічної ситуації. До того ж, Україна бачить себе в найближчому майбутньому в складі Європейського союзу, а директивами Європейського парламенту Ради ЄС від 8 травня 2003 року передбачено, що у кожній із країн Євросоюзу в 2005 році паливо з продуктів переробки сільського господарства має становити не менше 2% загальної кількості палива, що використовується, а до 2010 року – 5,7% [44,45]. Із численних замінників палива для дизелів (спиртів, ефірів, газоподібного палива) найпридатнішим є виготовлені на основі рослинних олій, оскільки вони мають близьку до дизельного палива самозаймистість і теплоту згоряння. У світовому виробництві серед різних олій лідирує соєва, потім пальмова і на третьому-четвертому місці – ріпакова разом із соняшниковою. Проте, враховуючи реальні можливості вирощування олійних культур для енергетичних потреб в умовах Європи та України, пріоритетне значення має ріпакова олія, а соняшникова займає другу позицію [39-45]. Україна відноситься до енергодефіцитних країн, оскільки покриває свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах лише на 53%, імпортуючи 75% необхідного об'єму природного газу і 85% сирої нафти і нафтопродуктів [39-45]. Залежність від імпорту нафти роздивляється більшістю розвинених країн як питання національної і енергетичної безпеці, а використання нафтопродуктів як джерел енергії несе в собі значну екологічну небезпеку [39-45]. Таким чином, залежність від імпорту нафтопродуктів, ціни на які невблаганно ростуть, а также значне погіршення екологічної ситуації стимулюють інтенсивний пошук
альтернативних джерел енергії. Ситуація, в якій знаходиться Україна, може порівнятися з тією, в якій опинилася світова спільнота в 1973-1974 pp. Сьогодні для України настало час розвивати власні потужності для виробництва біодизельного палива з поновлюваних сировинних ресурсів [47-49]. Розглянемо складові сировинної бази для виробництва біодизеля в Україні, до яких можна віднести: олії, що отримуються з насіння олієвмістких рослин, "мультісировина" м'ясокомбінатів (жири тварин), фритюрний жир та ін. Зважаючи на досвід європейських держав, виробництво біодизеля в Україні ножна організувати на наступних типах установок і заводів [47-49]: мілкогоннажні установки 300-3000 т/ рік (для фермерів), регіональні (області) заводи 10000-30000 τ/рік, промислові заводи державного значення 50000- 100000 т/рік. При врожайності рапсу в середньому 20 ц/ га необхідно засіяти 0,85-0,9 млн. га ріллі, що складає близько 3% від загальній площі (33,8 млн. га) орних земель України. Заміна частин дизельного палива (1870 тс. τ/рік), яке в наш час споживає АПК України, на біодизельне дозволить забезпечити сільськогосподарську техніку бінарним біопаливом раціонального складу: 30% біодизеля + 70% ДП [58]. Розглянемо, в яких областях України кращі умови вирощування рапсу [16,19,21]: озимого – Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська. Хмельницька, Вінницька, Київська, Рівненская і Волинська області; ярини – Кіровоградська, Київська, Черкаська, Одеська, Херсонська, Полтавська Чернігівська Сумська, Харківська області і АР Крим. У країнах Євросоюзу виробництво біодизеля має істотну державну підтримку. У Німеччині біопаливо не обкладається мінеральними н екологічними податками, існує система дотування вирощування рапсу, у Франції податкова скидка складає 0,35 євро/л біодизельного палива в Іспанії автомобилістам, що використовують біопаливо, дозволена безкоштовна внутрімісцева парковка. В цілому по Європі 1 л біодизеля на 0,1-0,15 євро дешевше, ніж дизельне паливо. Вартість біодизельного палива залежить від ряду чинників [23]: урожайність рапсу, ефективність використання соломи і шроту, вартість хімічних інгредієнтів (метанолу і луги), глибина переробки гліцеринової води, якості технологічного процесу отримання біодизеля. Розглянемо фізико-хімічні показники біодизеля і еколого-експлуатаційні характеристики дизелів при їх роботі на біопаливі. У ряді зарубіжних публикацій [15, 16, 33, 35] міститься інформація про те, що при проведенні порівняльних випробувань дизелів на дизельному паливі і біодизелі не відмічено яких-небудь істотних відмінностей поведінки двигуна при зміні виду палива, що можна пояснити хорошою якістю випробовуваного біопалива, яке забезпечується жорсткими вимогами до його хімічних показників, закладеними в національних стандартах на біодизельне паливо. У таблиці приведені європейські стандарти EN 14214:2004 на біодизель і ДСТУ-3868-99 на дизельне паливо. Як видно, 12 показників EN 14214:2004 можна (на першому етапі розробки державної нормативної документації на біодизельне паливо) визначати методами випробувань, приведеними в ДСТУ 3868 99. Для визначення інших показників використовуються стандарти EN і ISO.
Таблиця 26.8.
Фізико-хімічні показники біодизеля і дизельного палива
Показники | Європейський стандарт на біодизель EN4214:2004 (Е) | Стандарт України на паливо дизельне ДСТУ І 3868-99 | |||||
розмірність | межі | розмірність | межі | ||||
min | max | min | max | ||||
Зміст ефірів | %(м/м) | 96.5 | - | - | |||
Щільність при температурі 15°С | кг/м3 | 860 | 900 | При температурі 20 °С, кг/мЗ | 860 | 840 | |
Кінематична в'язкість при температурі 40 °С | мм2/с | 3,5 | 5 | при температурі 20 °С. мм2/з | 3,0-6,0 | 1,8-6,0 | |
Температура спалаху | °С | 120 | °С | 40-62 | 35-40 | ||
Зміст сірки | міліграм / кг | - | 10 | % | 0,05-0.20 | 0,05-0,20 | |
Коксованість 10% залишку | % (м/м) | 0,3 | % | 0.3 | 0.3 | ||
Цетанове число | 51 | 45 | 45 | ||||
Зольність | % (м/м) | 0.02 | % | 0,01 | 0,01 | ||
Вміст води | міліграм/ кг | - | 500 | відсутній | відсутний | ||
Вміст механічних домішок | міліграм/ кг | - | 24 | -''- | -''- | ||
Випробування на мідній пластинці (3 години при 50 °С) | оцінка | клас 1 | витримує | витримує | |||
Окислювальна стабільність, 110 °С | ч | 6 | - | - | - | ||
Кислотне число | міліграм КІН/г | 0,5 | міліграм КОН на 100 см3 палива, не більше | 5 | 5 | ||
Йодне число | г J2/100 г | 120 | г йоду на 100 г палива, не більше | 6 | 6 | ||
Метилові ефіри ліноленової кислоти | % (м/м) | 12 | - | - | |||
Поліненасичені (>4 подвійні зв'язки) метилові ефіри | % (м/м) | 1 | - | ||||
Вміст метанолу | % (м/м) | 0,2 | показники, розмірність | ||||
Вміст моногліцеридів | % (м/м) | 0,8 | фракційний склад | ||||
Вміст дигліцеридів | % (м/м) | 0,2 | 50% переганяється при температурі, 'С. не вище | 280 | 280 | ||
Вміст тригліцеридів | % (м/м) | 0,2 | |||||
Вільний гліцерин | % (м/м) | 0,02 | 96% переганяється при температурі, 'С. не вище | 370 | 370 | ||
Загальний гліцерин | % (м/м) | 0,26 | температура застигання °С не вище | -10 | -26 | ||
1-а група металів (N+K) | міліграм/ кг | 5 | масова частина меркаптанової сірки, %, не більше | 0,01 | 0,01 | ||
2-а група металів (Ca+Mg) | зміст сірководня | Відсутне | Відсутне | ||||
Вміст фосфору | міліграм/ кг | 10 | концентрація фактичних смол, міліграм на 100 см3 палива | 40 | 30 | ||
коефіцієнт фільтрованості, не більше | 3 | 3 | |||||
гранична температура фальтрованості. °С. не вище | -5 | -15 | |||||
26.6. Обладнання для виробництва біодизельного палива.
26.6.1. Установки для багатотоннажного виробництва біодизельного палива.
Біодизель - це альтернативне экологично чисте, відносно дешеве дизельне пальне, продуктуємо з місцевої рослинної сировини [20,21,23]. Біодизель отримують з рослинних оліб шляхом реакції переетерифікації. Основні реагенты: рослинна олія і метанол с додаванням незначної кількісті каталізатора - луги (КОН).
У відомих технологічних схемах виробництва біодизеля на установках циклової дії із застосуванням лужного каталізатора тривалість реакції досягає 8 годин. Такий тривалий час реакції не дає можливості створення установок великої продуктивності і вимагає великих продуктивних площ. Розробленні! комплекс безперервного виробництва біодизеля в потоці позбавлений перерахованих недоліків. Принципова схема комплексу показана на рис. 26.9.
Рис. 26.9. Установка для виробництва біодизельного палива.
Технічні характеристики:
1. Лродукгивність - м3 год, 4,0-12,5;
2. Режим роботи - безперервний;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Альтернативні джерела енергії» автора В.П.Чучуй на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 26. Біодизельне паливо“ на сторінці 6. Приємного читання.