РОЗДІЛ 13. Космічні сонячні станції

Тим часом у порівнянні з атомними електростанціями космічний генератор не буде представляти радіоактивної небезпеки для людей. За розрахунками експертів, для створення такого потужного генератора на орбіті буде потрібно змонтувати масив сонячних батарей загальною площею 4 кв. км на висоті 36 тис. км над Землею. Експерти говорять, що на відміну від наземних сонячних батарей космічні зможуть генерувати струм цілодобово без вихідних днів і перерв. Крім того, космічним панелям не перешкодить погана погода, а використання прямих сонячних променів дозволить батареям генерувати в три– чотири рази більше електрики, ніж їхнім наземним аналогам. Крім того, Хироши Йошида, глава токійської компанії Excalibur КК, також зайнятому в проекті, відзначає, що наука й космічні технології не стоять на місці й до 2040 року в руках людей повинні будуть з'явитися батареї, здатні генерувати в сотні раз більше електроенергії, чому існуючі панелі.

За словами дослідників, у найближчі 50 років космічний генератор навряд чи стане основним джерелом енергії, однак свою нішу орбітальна енергія точно займе. У першу чергу орбітальну електростанцію можна буде розглядати як аварійне джерело енергії, шо живить найбільш важливі об'єкти.

Дослідження можливості створення орбітальних електростанцій ведуться давно, але основними проблемами є передача енергії із супутника на Землю й надмірна вартість усієї конструкції. У той же час, ефективність сонячної електростанції в космосі набагато вище, чим на Землі.

Отриману в космосі енергії більш доцільно використовувати в космосі ж, не відправляючи її на Землю. На виробництво витрачається близько 90 % вироблюваної на планеті енергії. Основні її споживачі - металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Вони ж, до речі, і головні забруднювачі навколишнього середовища. Обійтися без таких виробництв людство поки що не в змозі. Але ж можна забрати їх із Землі. Чому б не використовувати сировину, що добувається на Місяці або астероїдах, створивши на супутниках і астероїдах відповідні бази? Завдання, безумовно, найскладніша, і спорудження сонячних космічних електростанцій - тільки перший крок до її розв'язку. Будь-який варіант проекту сонячної космічної електростанції припускає, що це колосальне спорудження б причому не одне. Навіть сама маленька СКЕС повинна важити десятки тисяч тонн. І цю гігантську масу необхідно буде запустити на віддалену від Землі орбіту. Сучасні засоби виведення в стані доправити на низьку опорну орбіту необхідна кількість блоків, вузлів і панелей сонячних батарей. Щоб зменшити масу величезних дзеркал, що концентрують сонячне світло, можна зробити їх з найтоншої дзеркальної плівки, наприклад, у вигляді надувних конструкцій. Зібрані фрагменти сонячної космічної електричної станції потрібно доправити на високу орбіту й зістикувати там.

Але Сонце не єдине космічне джерело енергії, яким можуть скористатися земляни. Не виключене, що на інших небесних тілах є енергоносії, по своїй потужності в багато разів переважаючі наявні на нашій планеті. V поверхневих шарах місячного грунту, наприклад, знайдені запаси гелію-3, який на Землі відсутнє. Передбачається, що одержати термоядерну енергію із цього ізотопу простіше, чим з інших. Тим часом лічені кілограми гелію-3 задовольнять річку потребу в енергії всього людства.