РОЗДІЛ 24. СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

Основи охорони праці

Із приміщень, розташованих на другому та більш високих поверхах (висотою не більше ЗО м) допускається передбачати евакуаційний (запасний) вихід на зовнішні сталеві сходи. Кількість евакуаційних виходів із приміщень та з кожного поверху будівель потрібно приймати за СНиП 2.09.02-85, але не менше двох. Евакуаційні виходи повинні розташовуватись розосереджено. Мінімальну відстань І між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення можна визначати за формулою: Ь = 1,5>//7, де П - периметр приміщення.

Ширина шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 1 м, висота проходу - не менше 2 м. Влаштування гвинтових сходів на шляхах евакуації не допускається. Між маршами сходів необхідно передбачати горизонтальний зазор не менше 50 мм.

Двері на шляху евакуації повинні відкриватися за напрямком виходу з приміщення. Улаштування розсувних дверей на шляхах евакуації не допускається. Мінімальна ширина дверей на шляхах евакуації повинна бути 0,8 м. 111 при на зовнішніх дверей сходових кліток повинна бути не менша ширини маршу сходів.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або на сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у СНиП 2.09.02-85.

Необхідний час евакуації людей (хв) із громадських і виробничих будинків встановлено в СНиП 1 і -2-80.

Виконання нормативних вимог до шляхів евакуації ще не гарантує повного успіху евакуації людей у разі пожежі. Для забезпечення організованого руху під час евакуації та попередження паніки технічні рішення повинні бути доповнені організаційними заходами, до яких, передусім, належать інструктаж та навчання персоналу. З цією самою метою розробляють плани евакуації з будівель та місць масового перебування людей.

План евакуації складається з двох частин: графічної і текстової. Графічна частина являє собою план поверху або приміщення, на який нанесено пронумеровані евакуаційні шляхи і виходи з маршрутами руху. Маршрути руху до основних евакуаційних виходів зображуються суцільними лініями зі стрілками зеленого кольору, маршрути до запасних виходів - пунктирними зеленими лініями зі стрілками. Окрім маршруту руху, на плані позначаються місця розташування засобів оповіщення та пожежогасіння.

Текстова частина плану евакуації, яка являє собою таблицю з переліком та послідовністю дій у разі пожежі для конкретних посадових осіб і працівників, затверджується керівником об'єкта. План евакуації вивішується на видному місці, а його положення повинні систематично відпрацьовуватись на практиці.

Дуже важливо для безпеки людей створити протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації. Протидимний захист забезпечується обмеженням розповсюдження продуктів горіння в будівлях та приміщеннях, ізоляцією можливих місць виникнення пожежі, примусовим видаленням диму. Ці задачі вирішуються за допомогою об'ємно-планувальних та конструктивних рішень при проектуванні об'єктів, деякими технологічними прийомами в процесі будівництва, завдяки використанню спеціальних пристроїв і вентиляційних систем, які призначені для видалення диму, зниження температури і конденсації продуктів горіння.

Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, включення стаціонарних установок пожежогасіння, виклику пожежної охорони тощо, вибухопожежонебезпечні об'єкти обладнуються системами пожежної сигналізації, запуск яких може здійснюватись автоматично або вручну.

Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймально-контрольний прилад і до пункту прийому сигналів про пожежу, перетворювати сигнал про пожежу у сприйнятливу для персоналу захищуваного об'єкта форму, вмикати існуючі стаціонарні системи пожежогасіння, забезпечувати самоконтроль функціонування.

До складу будь-якої системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення.

Пожежний сповіщувач - це пристрій для формування сигналу про пожежу. В залежності від способу формування сигнали ПС бувають ручні та автоматичні.

Ручний сповіщувач являє собою технічний пристрій (кнопка, тумблер), за допомогою якого особа, яка виявила пожежу, може подати повідомлення на приймальний прилад або пульт пожежної сигналізації. Ручні сповіщувачі встановлюються всередині приміщень на відстані 50 м, а поза межами приміщень - на відстані 150 м один від одного.

Автоматичний пожежний сповіщувач системи пожежної сигналізації встановлюється в зоні, яка охороняється, та автоматично подає сигнал тривоги при виникненні однієї або кількох ознак пожежі: підвищенні температури, появі диму або полум'я на приймальний прилад (пульт), появі значних теплових випромінювань.

Сповіщувачі за видом контрольованого параметра поділяються на теплові, димові, полум'яні (світлові), комбіновані. За видом зони автоматичні сповіщувачі поділяються на точкові (найбільш чисельна група) та лінійні. Точкові сповіщувачі контролюють ситуацію в місці розташування сповіщувача і, таким чином, сигнали від них є адресними, з точним визначенням місця пожежі. Лінійні ПС реагують на виникнення фактора пожежі впродовж певної безперервної лінії, при цьому спрацювання будь-якого ПС у шлейфі не дає інформацію про конкретне місце пожежі.

За кількістю можливих спрацьовувань ПС поділяють на одноразові та багаторазові. Більшість ПС, що випускається, є багаторазовими. Одноразові ПС в наш час застосовуються у виключних випадках, наприклад, як запобіжники, що вимикають подачу живлення на певну установку у разі виникнення пожежі.

Приймально-контрольні прилади пожежної та охоронно-пожежної сигналізації - це складова частина засобів пожежної та охоронно-пожежної сигналізації, призначена для прийому інформації від пожежних (охоронних) сповіщувачів, перетворення та оцінки цих сигналів, видачі повідомлень для безпосереднього сприймання людиною, подальшої передачі повідомлень на пульт централізованого спостереження (ПЦС), видачі команд на включення сповіщувачів і приладів керування системи пожежогасіння і димовидалення, забезпечення перемикання на резервні джерела живлення у разі відмови основного джерела. Вибір типу окремих елементів, розробка алгоритмів і функцій системи пожежної сигналізації виконується з урахуванням пожежної небезпеки та архітектурно-планувальних особливостей об'єкта.


Способи і засоби гасіння пожеж


Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію пожежі, що виникла, називається пожежогасінням.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора М.П.Гандзюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 24. СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА І. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.3. Державне соціальне страхування

  • 1.4. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці

  • 1.6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці

  • РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 3. НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПІЛЬГИ І КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 6. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

  • 6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру

  • 6.3. Дослідження виробничого травматизму

  • 6.4. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням

  • ЧАСТИНА II. ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 8. НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ

  • РОЗДІЛ 9. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

  • ЧАСТИНА III. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

  • РОЗДІЛ 11. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ, ЇХ НОРМУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

  • РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

  • РОЗДІЛ 13. ШУМ, ВІБРАЦІЯ, УЛЬТРАЗВУК ТА ІНФРАЗВУК

  • 13.5. Ультразвук

  • 13.6. Інфразвук

  • РОЗДІЛ 14. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • РОЗДІЛ 15. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • РОЗДІЛ 16. ВИПРОМІНЮВАННЯ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ

  • РОЗДІЛ 17. ОХОРОНА ПРАЦІ КОРИСТУВАЧІВ ПК

  • 17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів

  • ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ

  • 18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки

  • 18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів

  • РОЗДІЛ 19. СИСТЕМИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

  • РОЗДІЛ 20. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ВАНТАЖНИХ І ТРАНСПОРТУВАЛЬНИХ РОБІТ

  • 20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації

  • 20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації

  • ЧАСТИНА V. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • РОЗДІЛ 22. ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ

  • РОЗДІЛ 23. ОЦІНКА ВИБУХОПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

  • РОЗДІЛ 24. СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА
  • ЧАСТИНА VI. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

  • РОЗДІЛ 26. ДОПОМОГА ПРИ ІНШИХ ВИДАХ ТРАВМ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

  • Список літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи