Розділ «ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ»

Основи охорони праці

Більш детально зупинимось на явищі протікання струму в землі для напівсферичного заземлювача, який знаходиться на поверхні землі (рис. 18.1):

Розподіл потенціалів па поверхні землі в зоні розтікання струму

Рис. 18.1. Розподіл потенціалів па поверхні землі в зоні розтікання струму

Для такого заземлювача, за умови однорідності й електричної ізотропності ґрунту, можна вважати, що струм у всіх напрямках буде розтікатись рівномірно - як показано стрілками на рисунку, а його величина в будь-якому поперечному перетині провідника "земля" буде дорівнювати 1^.

При цьому площа поперечного перерізу провідника "земля" за зроблених допущень (однорідність ґрунту) буде визначатися площею поверхні півкулі радіусом г;. Зі збільшенням (зменшенням) їх площа поперечного перерізу провідника "земля" буде збільшуватись (зменшуватись) пропорційно квадрату г| ($^2Ш\ а опір проходженню струму буде, відповідно, зменшуватись або збільшуватись.

Падіння напруги на будь-якій ділянці електричної мережі ди, в тому числі і при проходженні струму в землі, залежить від величини струму і від електричного опору Я.

Тому на поверхні землі в зоні розтікання струму між рівновіддаленими в радіальному напрямку точками (за однакових І) AU буде тим більше, чим ближче ці точки будуть до місця замикання на землю.

Із цієї причини, відповідно до наведеного, на поверхні землі в зоні розтікання струму виникає локальне поле підвищених потенціалів радіусом близько 20 м, розподіл потенціалів (фг) у якому відносно нульового потенціалу землі (ф0) подібний наведеному на рис. 18.1.

При переміщенні людини в зоні розтікання струму в землі (рис. 18.1) її ноги будуть торкатися ділянок землі з різними потенціалами, а па людину буде діяти напруга, яка визначається різницею цих потенціалів і відома під назвою напруга кроку (UK) - різниця потенціалів між двома точками на поверхні землі в зоні розтікання струму, які знаходяться на відстані кроку (0,8 м) одна від одної. З наближенням до місця замикання на землю величина напруги кроку буде зростати, і вона може досягти небезпечних для людини значень вже при напрузі електроустановок 0,4 кВ, а в сиру погоду та за зволоженого грунту і при меншій напрузі. Тому Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів за наявності замикання на землю забороняють наближатися до місця замикання ближче 8 м поза приміщенням і 4 м в приміщенні без застосування засобів захисту - діелектричні боти, галоші, суха дошка, сухе гумове взуття тощо.

У цілому, заходи захисту людини від дії напруги кроку зводяться до розірвання мережі струму через людину по петлі "нога-нога" або різкого збільшення опору в цій петлі за рахунок використання різних підручних засобів. За необхідності невідкладного входу в зону небезпечних напруг кроку для надання допомоги потерпілим і т. ін. і відсутності під рукою засобів захисту, доцільно переміщуватися в цій зоні обережно, пересуваючи ступні по землі так, щоб вони постійно торкались одна одної.


18.9. Фізичні основи електробезпеки


Як зазначалось вище, величина струму, що проходить через тіло людини при її потраплянні під напругу, найбільшою мірою визначає тяжкість ураження. Для розробки технічних і організаційно-технічних заходів і засобів профілактики електротравм важливо знати, від яких конструктивних особливостей електроустановок, їх робочих параметрів і стану залежить можлива величина струму через людину при потраплянні під напругу. Крім того, важливо, щоб весь електротехнічний персонал, усі працівники, робота яких пов'язана з експлуатацією електроустановок, чітко розуміли, чим обумовлена, що є причиною тієї чи іншої вимоги з електробезпеки. Таке знання, розуміння вимог чинних нормативів з електробезпеки сприятиме дотриманню їх працівниками, і якраз розуміння цих вимог відрізняє працівників п'ятої групи з електробезпеки від четвертої, і є обов'язковою складовою їх професійної підготовки з питань безпеки.

У реальній електричній мережі (повітряній чи кабельній) опір ізоляції проводів відносно землі розподіляється по всій довжині мережі - опорні, підвісні, натяжні ізолятори, ізоляція кабелю. Чим більша протяжність мережі, тим більше ізоляторів, які працюють паралельно, і менший загальний опір ізоляції проводів відносно землі. Необхідний опір ізоляції регламентується чинними нормативами. На практиці ізоляція струмопроводів виконується з реальних діелектриків, питомий опір яких не дорівнює нескінченності. Внаслідок старіння ізоляції, її частого зволоження, забруднення, нагріву, дії агресивного середовища тощо, опір ізоляції знижується. Тому кожна ділянка довжини проводу має опір ізоляції певного значення або провідність, яка відрізняється від нуля, а при роботі реальної мережі мають місце постійні втрати струму (виток струму) через ізоляцію і землю. Таким чином, незважаючи на наявність ізоляції, струмопроводи електромережі електрично зв'язані між собою і землею провідниками (ізоляцію) з великим опором.

Крім того, два провідники, розділені будь-яким діелектриком, у тому числі і проводи електромережі, мають властивість накопичувати вільні електричні заряди однакової величини і різного знака, якщо їх хоч на деякий час під'єднати до джерела електроенергії, тобто створити в розділяючому їх просторі електричне поле. При цьому величина накопичених зарядів пропорційна напрузі між провідниками залежить від геометричних розмірів електродів (проводів - пластин конденсатора) та діелектричної проникності діелектрика, що розділяє електроди.

Відповідно до зазначеного вище, кожна ділянка довжини проводу електромережі, що знаходиться під напругою, крім опору ізоляції, має певну ємність відносно землі.

Тому в разі дотику людини до неізольованої струмовідної частини (проводу тощо) функціонуючої електромережі струм через людину зумовлюється величиною напруги дотику і ємністю зазначеної вище системи, тобто

де і а - складова струму, обумовлена напругою дотику, А; /с - ємнісна складова струму замикання на землю, А.

Ємнісна складова струму через людину при потраплянні під напругу Іс в розгалужених мережах може досягати небезпечних для людини значень. Тому навіть при відключенні мережі від джерела живлення для ремонтно-профілактичних робіт тощо, необхідно заземлити кожен провід переносним заземленням і тільки після цього та після перевірки відсутності напруги допускати персонал до роботи.

Метою даного підрозділу підручника саме і є з'ясування впливу конструктивних особливостей електроустановок, їх робочих параметрів і стану на величину струму через людину при її потраплянні під напругу, тобто на небезпеку ураження людини струмом. Спробуємо з'ясувати ці питання на окремих прикладах.


Трифазна мережа, ізольована від землі


На рис. 18.2, відповідно до зазначеного вище, наведена принципова схема трифазної мережі, ізольованої від землі. На схемі для наглядності опори ізоляції фаз відносно землі показані зосередженими. Мережа підключена до вторинної обмотки трансформатора живлення - Тр.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи охорони праці» автора М.П.Гандзюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ“ на сторінці 7. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА І. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • 1.3. Державне соціальне страхування

  • 1.4. Нормативно-правові акти з охорони праці

  • 1.5. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці

  • 1.6. Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці

  • РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 3. НАВЧАННЯ ПРАЦІВНИКІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПІЛЬГИ І КОМПЕНСАЦІЯ ЗА НЕСПРИЯТЛИВІ УМОВИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 6. ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ ЗАПОБІГАННЯ

  • 6.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру

  • 6.3. Дослідження виробничого травматизму

  • 6.4. Основні заходи щодо запобігання травмам та професійним захворюванням

  • ЧАСТИНА II. ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • РОЗДІЛ 8. НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ

  • РОЗДІЛ 9. ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ

  • ЧАСТИНА III. ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

  • РОЗДІЛ 11. ШКІДЛИВІ РЕЧОВИНИ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ, ЇХ НОРМУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

  • РОЗДІЛ 12. ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

  • РОЗДІЛ 13. ШУМ, ВІБРАЦІЯ, УЛЬТРАЗВУК ТА ІНФРАЗВУК

  • 13.5. Ультразвук

  • 13.6. Інфразвук

  • РОЗДІЛ 14. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • РОЗДІЛ 15. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ

  • РОЗДІЛ 16. ВИПРОМІНЮВАННЯ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ

  • РОЗДІЛ 17. ОХОРОНА ПРАЦІ КОРИСТУВАЧІВ ПК

  • 17.3. Вимоги до профілактичних медичних оглядів

  • ЧАСТИНА IV. БЕЗПЕКА ПРОЦЕСІВ ПРАЦІ
  • 18.10. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки

  • 18.11. Опосвідчення стану безпеки та експертиза електроустановок споживачів

  • РОЗДІЛ 19. СИСТЕМИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

  • РОЗДІЛ 20. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ВАНТАЖНИХ І ТРАНСПОРТУВАЛЬНИХ РОБІТ

  • 20.3. Автонавантажувачі, електронавантажувачі та електрокари. Правила безпеки при їх експлуатації

  • 20.4. Підіймальні пристрої - особливості безпеки при їх експлуатації

  • ЧАСТИНА V. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

  • РОЗДІЛ 22. ПОЖЕЖОВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН І МАТЕРІАЛІВ

  • РОЗДІЛ 23. ОЦІНКА ВИБУХОПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

  • РОЗДІЛ 24. СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБУХОПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТА

  • ЧАСТИНА VI. ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

  • РОЗДІЛ 26. ДОПОМОГА ПРИ ІНШИХ ВИДАХ ТРАВМ ТА НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ

  • Список літератури

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи