• 2. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту та ефективності використання активів передбачає:
– порівняння планових і фактичних показників;
– порівняння фактичних показників за декілька років у динаміці;
– розрахунок коефіцієнтів з використанням методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 лютого 2006 р. № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2006 р. за № 332/12206, або інших методик.
Аналіз повинен охоплювати структуру та динаміку активів об'єкта аудиту, дебіторської заборгованості, власного капіталу, зобов'язань, дохідності активів, доходів і витрат, у тому числі валового прибутку (збитку) та операційних витрат за економічними елементами тощо.
3. Попереднє оцінювання стану внутрішнього контролю полягає у дослідженні сукупності внутрішніх правил та процедур контролю, запроваджених керівництвом об'єкта аудиту для досягнення поставленої мети, забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування об'єкта аудиту, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження, раціонального та економного використання активів, запобігання та викриття фальсифікацій і помилок, подання достовірної фінансової звітності.
Дослідження оцінки стану внутрішнього контролю здійснюється у певній послідовності, представленій на рис. 9.2.
Рис. 9.2. Послідовність дослідження оцінки стану внутрішнього контролю
За результатами попереднього дослідження системи внутрішнього контролю державний аудитор робить висновок щодо спроможності цієї системи самостійно виявляти і виправляти можливі ризики. Так, система внутрішнього контролю може мати позитивну, умовно позитивну або негативну оцінку.
Види оцінки та характеристика системи внутрішнього контролю представлені в табл. 9.1.
Таблиця 9.1. Оцінка системи внутрішнього контролю
| Позитивна оцінка | Система внутрішнього контролю попереджає, виявляє та своєчасно виправляє ті суттєві помилки в роботі персоналу, які можуть бути своєчасно попереджені і виправлені як у частині використання майна, так і в частині визначення окремих статей доходів та витрат і фінансового результату |
| Умовно позитивна оцінка | Система внутрішнього контролю є недостатньою для попередження всіх суттєвих порушень і недоліків у діяльності об'єкта аудиту |
| Негативна оцінка | Система внутрішнього контролю внаслідок наявності недоліків своєї організації не попереджає (або не має змоги попереджати) суттєві для об'єкта аудиту помилки, що негативно впливають на використання активів, формування статей доходів і витрат та на фінансовий результат |
4. Конкретизація факторів ризику відбувається за результатами уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту, а також проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності та оцінки стану внутрішнього контролю.
Важливо державному аудитору визначити зовнішні і внутрішні фактори ризику.
Зовнішні фактори ризику є незалежними від об'єкта аудиту, але можуть безпосередньо впливати на його діяльність та фінансові результати.
Внутрішні фактори ризику є прямим результатом діяльності об'єкта аудиту і можуть ним регулюватися. Приклади факторів ризику наведені в табл. 9.2.
Таблиця 9.2. Приклади факторів ризику
Визначені фактори ризику можуть викладатись у вигляді гіпотез, тобто причин можливого погіршення фінансового стану об'єкта аудиту, невиконання ним своїх функцій та неефективного використання майна.
5. Для дослідження кожного поставленого питання (фактора ризику) визначається обсяг і метод аудиту, який необхідно здійснити для підтвердження чи спростування ризиків, а також визначається розмір вибірки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика проведення аудиту фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки“ на сторінці 3. Приємного читання.
