За результатами здійснення таких процедур державним аудитором визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.
Приклади можливих факторів ризику за сферами дослідження державного аудитора наведені в табл. 7.1.
Після визначення та аналізу впливу факторів ризику складається програма фінансово-господарського аудиту. Нарис. 7.2 наведено зразок програми проведення фінансово-господарського аудиту.
Програма аудиту затверджується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС України.
Рис. 7.2. Зразок програми проведення фінансово-господарського аудиту
Таблиця 7.1. Приклади можливих факторів ризику фінансово-господарської діяльності бюджетної установи
| Сфери дослідження державного аудитора | Можливі фактори ризику | ||||
| Діяльність бюджетної установи | Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій; зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати; зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду чи кваліфікації; · створення відокремлених підрозділів; зміни у видах діяльності тощо | ||||
| Система бухгалтерського обліку бюджетної установи | Зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків; відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документа; суттєві зміни показників кошторису порівняно з попередніми роками (зокрема збільшення асигнувань на оплату праці на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо); · значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості; наявність асигнувань за кодами програмної (функціональної), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році; відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій тощо | ||||
| Оцінка результатів попередніх контрольних заходів | Попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документа для усунення виявлених порушень; попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася; попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (порівняно з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо | ||||
| Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін | Укладення договорів з тими самими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів; укладення договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю; укладення договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо | ||||
| Стан використання бюджетною установою інформаційних технологій | Застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, непристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах; невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку; відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо | ||||
| Стан внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи | - Керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю - немає наказів, розпоряджень тощо; · ~ аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети; · - аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично не виконуються тощо | ||||
За необхідності до програми аудиту можуть вноситися зміни в порядку, встановленому для затвердження програми.
Завданням державного аудитора на етапі "Проведення поточних аудиторських процедур" є підтвердження законності проведених операцій, достовірності їх відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, а в разі виявлення недоліків або порушень - надання керівництву бюджетної установи рекомендацій щодо їх усунення і проведення моніторингу стану обліку бюджетної установи.
В обов'язки державного аудитора на цьому етапі входить:
• 1) проводити поточні аудиторські процедури (моніторинг, камеральні перевірки, обстеження і т. ін.) щодо ризикових сфер, операцій, ділянок обліку і внутрішньогосподарського контролю;
• 2) у разі виявлення нових чинників ризику уточнювати програму аудиту;
• 3) при виявленні недоліків, ознак порушень або порушень скласти довідку і надати її екземпляр керівництву бюджетної установи;
• 4) готувати висновки на письмові зауваження керівництва бюджетної установи;
• 5) готувати керівництву бюджетної установи (на його письмове звернення) роз'яснення з питань проведення фінансово-господарських операцій бухгалтерського обліку, фінансової звітності й організації внутрішньогосподарського фінансового контролю;
• 6) відстежувати усунення (виправлення) керівництвом бюджетної установи виявлених поточними аудиторськими процедурами недоліків і порушень;
• 7) вести облік роботи державного аудитора в спеціальному журналі тощо.
Фінансово-господарський аудит здійснюється шляхом проведення поточних аудиторських процедур: моніторингу, камеральних перевірок та обстеження.
Моніторинг - аудиторська процедура, яка полягає в безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, відкритих в органах Державного казначейства України, і показників її фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про фінансові порушення.
Основними завданнями моніторингу є:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державний аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модуль 2. Методики проведення державного аудиту“ на сторінці 4. Приємного читання.
