Бухгалтерський облік інвестиційної нерухомості
Інвестиційна нерухомість – нерухомість, утримувана (власником або лізингоодержувачем за договором про фінансовий лізинг (оренду)) з метою отримання лізингових (орендних) платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей.
До інвестиційної нерухомості належать:
• земля, що утримується з метою отримання вигод від зростання капіталу в довгостроковій перспективі, а не для реалізації в короткостроковій перспективі в процесі діяльності;
• земля, подальше використання якої на цей час не визначено;
• будівля, що надається в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду);
• будівля, що не зайнята на цей час та призначена для надання в лізинг (оренду) за одним або кількома договорами про оперативний лізинг (оренду).
Один і той самий об'єкт нерухомості може бути розділений на конструктивно відокремлені частини, що використовуються з різною метою: одна частина – для отримання доходу від орендної плати або збільшення капіталу, інша – для використання в процесі діяльності банку або .тля адміністративних цілей.
У бухгалтерському обліку такі частини об'єкта нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, то такий об'єкт визнається інвестиційною нерухомістю за умови, що лише незначна частина об'єкта утримується для використання в процесі діяльності банку або для адміністративних цілей.
Банк має розробити та затвердити в обліковій політиці чіткі критерії для визначений активу як об'єкта інвестиційної нерухомості та зазначати ці критерії в інформації до фінансової звітності.
Під час первісного визнання інвестиційної нерухомості банк оцінює та відображає її в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка включає ціну придбання цієї нерухомості та всі витрати, що безпосередньо пов'язані з її придбанням.
Придбання інвестиційної нерухомості відображається в бухгалтерському обліку такими проведеннями:
– передоплата:
Дт – рахунок 3510 А "Дебіторська заборгованість з придбання активів";
Кт – рахунки 1001 А "Банкноти та монети в касі банку", 1200 А "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України", 2600 АП "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання", 2620 АП "Кошти на вимогу фізичних осіб", 2650 АП "Кошти на вимогу небанківських фінансових установ";
– визнання інвестиційної нерухомості в балансі банку:
Дт – рахунок 4410 А "Інвестиційна нерухомість";
Кт – рахунок 3510 А "Дебіторська заборгованість з придбання активів";
Після первісного визнання об'єкта інвестиційної нерухомості подальшу його оцінку банк здійснює за одним з таких методів:
• а) за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні засоби, утримувані для продажу“ на сторінці 2. Приємного читання.
