Рис. 1.1. Послідовність застосування елементів методу бухгалтерського обліку
Балансовий рахунок є елементом угруповання господарських операцій. Балансові рахунки підрозділяються на активні й пасивні. На активних рахунках відображаються активи банку.
Активи – це ресурси, котрі контролюються банком як наслідок минулих подій і в майбутньому принесуть економічну вигоду, яка забезпечить приплив грошових коштів до банку. Майбутню економічну вигоду, що її втілено в активі, можна отримати:
• використанням активу для надання послуг;
• обміном одного активу на інший;
• використанням активу для погашення зобов'язань;
• розподілом активу між власниками.
На пасивних рахунках відображаються пасиви банку, а саме: суми внесків клієнтів банку на поточних і депозитних рахунках, кредити, отримані від інших банків, несплачені податки, невиплачена зарплата співробітникам, зобов'язання перед кредиторами за отриманий товар тощо. Особливим видом пасиву е капітал: статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток тощо.
Кожний рахунок – активний і пасивний – має дві частини: дебетову і кредитову. У дебет активного рахунку записують суми, котрі надходять на рахунок; у кредит активного рахунку – суми, що списуються з рахунку. У пасивному рахунку збільшення зобов'язань відображається в кредиті, а їх зменшення – у дебеті рахунку. Сума залишків коштів (сальдо) на всіх активних рахунках у будь-який момент повинна дорівнювати сумі залишків на всіх пасивних рахунках. Таку умову можна записати у вигляді рівняння бухгалтерського балансу:
Активи = Пасиви = Зобов'язання + Капітал.
Дотримання цієї рівності забезпечується особливим способом реєстрації господарських операцій – подвійним бухгалтерським записом. Суть подвійного запису полягає в тому, що будь-яка господарська операція відображається одночасно на двох рахунках; при цьому один рахунок дебетують, а інший – кредитують на ту саму суму. Економічно подвійний запис відбиває взаємодію господарських коштів і джерел їх утворення в ході здійснення господарських операцій, а математично – підтримку рівності активів і пасивів, тобто збереження балансу.
Зв'язок між рахунками під час відображення господарських операцій за допомогою подвійного запису називають кореспонденцією рахунків, а самі такі рахунки – кореспондуючими.
Сукупність проведень за певний період формує бухгалтерський баланс угруповання рахунків за їх економічним змістом на певну дату. У класичному вигляді баланс являє собою таблицю, у якій окремо для активних і пасивних рахунків показані залишки на початок періоду, обороти на рахунках за дебетом і кредитом, залишки на рахунках на кінець періоду.
За даними балансу одержують відомості, необхідні для аналізу господарської діяльності й контролю стану грошових і матеріальних коштів. За допомогою цих елементів виявляють невикористані ресурси, помилки й незаконні дії тощо.
Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік у банках» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація бухгалтерського обліку в банках України“ на сторінці 2. Приємного читання.
