При формуванні облікової політики недоцільно включати в наказ ті вимоги, які чітко встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зазначати в ній ті моменти, по яких підприємству надано право вибору. З нашої точки зору слід зупинитися на таких моментах:
1. Визначення межі суттєвості.
За п.3 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності та керівництвом підприємства.
Межа суттєвості для різних підприємств може бути різною і залежить від обсягів його діяльності. Якщо, підприємство встановило межу суттєвості в розмірі 200 грн., то операції з придбання вексельних бланків на суму 100 грн. слід відображати як операційні витрати, а не як запаси.
2. Визначити порядок визнання нематеріальних активів, основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
Враховуючи вимоги П(С)БО 7 "Основні засоби", слід відмітити, що підприємство самостійно визначає вартісні ознаки тих предметів, які слід віднести до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Для дотримання вимог Податкового кодексу України доцільно встановити вартісну ознаку у сумі 2500 грн. Наприклад, підприємство встановлює для себе вартісну межу таких активів в сумі 2500 грн. Відповідно, все що має вартість до 2500 грн. є оборотними активами.
3. Визначити операційний цикл підприємства, який необхідний для класифікації активів на необоротні та оборотні.
Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Враховуючи вимогу П(С)БО 7 "Основні засоби" і П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" матеріальні або нематеріальні активи можуть бути віднесені до складу малоцінних або інших необоротних активів у тому випадку, якщо очікуваний термін їх корисного використання більш одного року (або більше операційного циклу, якщо він перевищує один рік).
Наприклад, підприємство, провівши розрахунки визначило, що операційний цикл дорівнює двом місяцям.
4. Визначити методи нарахування амортизації для основних засобів і нематеріальних активів.
Оскільки облікова політика також включає процедури, які використовуються для подання фінансової звітності, у наказі необхідно передбачити порядок визначення строку корисного використання необоротних матеріальних активів і визначення їх ліквідаційної вартості
Зазначити методи нарахування амортизації та терміни корисного використання необоротних матеріальних активів і визначити їх ліквідаційну вартість. При цьому слід врахувати, що метод амортизації основних засобів може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічної вигоди від його використання, що передбачено п. 28 П(С)БО 7 "Основні засоби".
Установлення методів нарахування амортизації та термінів корисного використання основних засобів, нематеріальних активів доцільно оформити у вигляді додатку до наказу про облікову політику.
5. Методи оцінки вибуття запасів
Відповідно до п.16 П(С)БО 9 "Запаси" підприємство при відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті може застосовувати один із зазначених у цьому П(С)БО методів вибуття таких запасів:
ідентифіковану собівартість відповідної одиниці запасів;
середньозважену собівартість;
собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативні затрати; ціну продажу.
В бухгалтерському обліку для запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів їх вибуття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Звітність підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибір облікової політики підприємства“ на сторінці 4. Приємного читання.
