Стаття — це елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, встановленим Національним П(С)БО 1, тобто визначенню активів, зобов'язань і власного капіталу.
Стаття наводиться у балансі (звіті про фінансовий стан), якщо відповідає двом критеріям:
• існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
• оцінка статті може бути достовірно визначена.
Балансова стаття може бути одноелементною, наприклад, "Нематеріальні активи", "Довгострокові біологічні активи", "Резервний капітал", яка заповнюється за даними одного балансового рахунку, або багатоелементною, наприклад, "Інші необоротні активи", "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Інші довгострокові зобов'язання" - для заповнення яких використовуються дані двох або більше балансових рахунків, субрахунків.
До таких балансових статей, як "Нематеріальні активи", "Основні засоби", "Довгострокові біологічні активи", "Інвестиційна нерухомість", що розташовуються в активі балансу та "Зареєстрований капітал", "Страхові резерви", що розташовують в пасиві балансу, наводяться дані за регулюючими рахунками в дужках і при підрахунку підсумків віднімаються.
Кожній балансовій статті привласнюється код рядка, в межах чотирьох знаків, і який є незмінним.
Інформація по кожній балансовій статті наводиться на початок і на кінець звітного періоду (в квартальних балансах) та на кінець року (в річних балансах).
Отже, балансові статті об'єднуються в розділи, що дає можливість загального огляду балансу і дуже зручно при проведенні аналізу інформації. В основі об'єднання балансових статей в розділи покладено принцип їх ліквідності та їх економічна класифікація.
У балансах підприємств України статті активу розташовують зверху вниз, починаючи з найменш ліквідних і закінчуються найбільш ліквідними.
Найменш ліквідними є такі балансові статті як "Нематеріальні активи", "Основні засоби", "Довгострокові біологічні активи", "Довгострокові фінансові інвестиції" та інші, які згруповані в І розділі активу балансу. Найбільш ліквідними є статті "Гроші та їх еквіваленти", "Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги", "Інша поточна дебіторська заборгованість".
Статті пасиву балансу групуються і розміщуються зверху вниз за ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів. Тобто спочатку розташовуються статті, які потребують найбільшого часу для їх погашення, наприклад "Зареєстрований капітал", "Довгострокові кредити банків", а вже далі поточні зобов'язання, які потребують найменшого часу для їх погашення.
Інформація, яка міститься в балансі, повинна бути суттєвою, повністю розкритою.
Суттєва інформація — це інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.
Суттєвість інформації визначається відповідними національними П(С)БО та керівниками підприємства.
Розкриття - це надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.
Баланс, як і інші форми фінансової звітності, повинен задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
При розмежуванні активів підприємства на необоротні й оборотні та зобов'язань на довгострокові й поточні враховується операційний цикл підприємства.
Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності і отриманням грошей та їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Тобто, операційний цикл - це середній проміжок часу, необхідний для перетворення грошових коштів в готову продукцію підприємства і навпаки. Він включає:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Звітність підприємства» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура балансу та вимоги до нього“ на сторінці 2. Приємного читання.
