Прийом, переміщення і звільнення працівників оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства типової форми № П-1, П-3, П-4. У наказах зазначається на яку роботу і з якого часу зараховується працівник, умови його оплати (оклад, відрядна або погодинна, розряд), табельний номер, який надалі вказують в усіх документах з обліку особового складу, праці і заробітної плати.
На нашу думку, у наказі про прийом на роботу (форма № П-1) у рядку "прізвище, ім'я, по батькові" варто відбивати (через кому або в дужках) його ідентифікаційний номер, якому слід застосовувати в усіх випадках (у формах обліку) замість реквізиту "табельний номер".
При прийомі на сезонну або тимчасову роботу вказується, на який термін приймається працівник.
При прийомі на роботу, переміщенні і звільненні матеріально-відповідальної особи в наказі повинні бути зазначені порядок і терміни передачі їм матеріальних цінностей іншій матеріально-відповідальній особі. Такі накази має візувати головний бухгалтер підприємства. З прийняттям на роботу з працівником укладають договір про матеріальну відповідальність.
Інструкцією № 286 (п. 1.8) передбачені наступні показники визначення кількості працівників та порядок їх обчислення:
• 1. середньооблікова кількості штатних працівників
• 2. загальна кількість працівників
• 3. середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості Перший застосовується для визначення використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.
Другий використовують для оцінки зайнятості на мікрорівні (підприємство). До складу цього показника, крім штатних працівників, включають кількість зовнішніх сумісників і працюючих за цивільно-правовими договорами.
Третій показник характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Його використовують для визначення середнього рівня заробітної плати та інших середніх величин у цілому по підприємству, а також аналізу ефективності використання робочої сили.
Таблиця 6.1
Розрахунок цих показників ведеться на підставі відомостей про наявність працюючих і відпрацьованого ними часу. Для встановлення точної чисельності всіх категорій працівників підприємства по кожному структурному підрозділу й у цілому по підприємству необхідно вести кількісний облік руху працівників. Такий облік доцільно вести в книзі (відомості) за формою, наведеною в табл. 6.1. Відпрацьований працівниками підприємства час визначається табельним обліком.
Облік особового складу працівників підприємства ведеться відділом кадрів підприємства.
При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, яка є основним документом про трудову діяльність працівника. Докладніше облік трудових книжок описано в пит. 2.3 даного посібника.
З метою ведення обліку особового складу працівників підприємства складаються: особова картка (типова форма № П-2) та особовий листок з обліку кадрів.
Особова картка працівника (типова форма № П-2)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та порядок їх заповнення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Первинні документи по обліку праці і заробітної плати“ на сторінці 2. Приємного читання.
