• підстава для здійснення операції;
• дані про документ, що засвідчує особу-одержувача;
• інші реквізити.
Для документа важливим є розташування реквізитів (особливо обов'язкових) на бланку документа. Звичне місце розташування обов'язкових реквізитів на документі робить його легким для читання, легко, контрольованим при прийманні, компактним для сприйняття інформації, що міститься у ньому.
На практиці такі реквізити, як ідентифікаційний код підприємства, номер документа, підстава для здійснення операції і дані про документ, що засвідчує особу покупця у відповідних випадках, є обов'язковими. Разом з тим, введення в документ додаткових реквізитів повинне бути тільки у випадках доцільності і необхідності. Наприклад, для внутрішніх документів реквізит підприємства "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ" є зайвим, наявність його тільки "засмічує" документ непотрібною, у даному випадку, інформацією.
У тих випадках, коли підприємства вносять у типові форми документів деякі зміни і доповнення (посилюючи функції документа), такі документи залишаються типовими і зберігають номер типової форми. Слід зазначити, що застосування підприємством форми типового документа без показників (розділів) не застосовуваних підприємством (через специфіку діяльності) значно підсилює функції документа, робить його більш конкретним, наочним і можливим для розширення граф до необхідних розмірів розміщення тексту документа.
Застосування форм первинних документів, розроблюваних підприємством самостійно, на думку автора, має бути відображене в обліковій політиці підприємства.
Формат (розмір) документа визначається бланком документа, на якому розміщуються всі реквізити форми, включаючи зміст документа. Розміри бланка визначаються кількістю інформації, розташованої в документі, і зручністю їхньої підшивки в папки-справи. Багато документів, затверджених Міністерством статистики, і банківські документи мають затверджений формат (розмір), що вказується у наведених зразках форм.
У господарській діяльності підприємств (організацій) документи є носіями як економічної, так і юридичної інформації.
Носіями економічної інформації документи стають з огляду на те, що за їх допомогою здійснюються первинна реєстрація господарських операцій, їхній вимір і оцінка. Економічна інформація документа це відомості про рух матеріальних цінностей і коштів, що дозволяє здійснювати контроль за їх використанням і наявністю на балансі підприємства. До таких документів належать: платіжне доручення (вимога); товарно-транспортна накладна; касовий ордер та ін.
Носіями правової інформації документи стають з огляду на те, що як матеріальні об'єкти вони містять відомості, необхідні для одержання вичерпної інформації про виконану операцію і забезпечення їхньої доказової (юридичної) сили.
Документ матиме юридичне значення тільки тоді, коли він по своїй суті буде підтверджений усіма необхідними для цього реквізитами.
Сукупність документів, якими оформляються господарські операції, називається документацією. Суцільне і постійне документування господарських операцій є не тільки одним з основних елементів методу бухгалтерського обліку, а й умовою вірогідності фінансової звітності.
З поняттям "документація" тісно пов'язане поняття "первинний облік". Первинний облік — первісна стадія облікового процесу, на якій здійснюється реєстрація господарських операцій у первинних документах, їхній вимір (оцінка), обробка, таксування, контирування (шифрування) кореспондуючих синтетичних і аналітичних рахунків господарських операцій, передача документів на інші стадії облікового процесу (при діалоговому обліку — для введення інформації в пам'ять комп'ютера, при ручній системі — для запису інформації у відповідні реєстри обліку).
Класифікація первинних документів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та порядок їх заповнення» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Форми первинних документів“ на сторінці 2. Приємного читання.
