Сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво та можливість їх застосування на підприємствах пивоварної промисловості

Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах

В практичній діяльності підприємств одночасно використовуються елементи кожних з вказаних в додатку методів, що призводить до виникнення безлічі варіантів обліку витрат, сутність яких досить змістовно розглядається в сучасній економічній літературі.

Метод обліку неповних витрат виник і набув подальшого розвитку в зарубіжних країнах. При визначенні методу обліку неповних витрат у вітчизняній літературі з бухгалтерського обліку зустрічається назва облік усіченої (граничної) або скороченої собівартості, зрізана (неповна) собівартість, директ-костинг [61,62].

Використання варіанту обліку витрат директ-костинг в обліковій практиці пивоварних підприємств має такі переваги, як можливість визначити форму залежності витрат від обсягу виробництва або завантаження виробничих потужностей, отримувати інформацію про прибутковість або збитковість виробництва залежно від його обсягу, розрахувати критичну точку обсягу виробництва, прогнозувати поведінку собівартості або окремих видів витрат залежно від факторів обсягу або потужності. Крім того, директ-костинг дозволяє керівництву загострити увагу на зміні маржинального доходу як по підприємству в цілому, так і за окремими видами продукції, виявляти продукцію з більшою рентабельністю. Тобто, ця система обліку забезпечує можливість швидкого переорієнтування виробництва у зв'язку із змінами умов ринку і є одним з найважливіших елементів маркетингу - системи управління підприємством в умовах ринку.

Формування системи директ-костінг дозволяє виділяти такі категорії, як нетто-дохід і брутто-дохід (прибуток плюс постійні витрати).

Перевагою методу директ-костинг є також і те, що включення до складу собівартості продукції лише змінних витрат дозволить зменшити обсяг робіт по нормуванню, плануванню, обліку і контролю за рахунок зменшення номенклатури статей.

Організація виробничого обліку за методом директ-костинг пов'язана також з деякими недоліками, котрі випливають з певних особливостей даного методу [36, с. 37]. Ці недоліки пов'язані з виникненням складностей при розподілі витрат на постійні та змінні та їх класифікації. В різних умовах одні і ті ж самі витрати можуть себе вести по-різному. Інший недолік вказаного методу стосується того моменту, що постійні витрати також беруть участь у виробництві конкретного виду продукції, і тому вони повинні також включатися в його собівартість, а не покриватися за рахунок інших джерел. Крім того, ведення обліку витрат за усіченою номенклатурою статей не відповідає вимогам ціноутворення.

Як вже зазначалося вище, в вітчизняній практиці обліку традиційно склалося так, що склад виробничої собівартості продукції регламентується в законодавчому порядку. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються всі прямі витрати, а також частина непрямих витрат - загальновиробничих.

Решта непрямих витрат, пов'язаних з операційною діяльністю (адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати), не включаються до собівартості продукції і покриваються за рахунок фінансових результатів. Крім того, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати відносяться не на виробничу собівартість, а на собівартість реалізованої продукції. Отже, можна зробити висновок, що облік витрат на виробництво у відповідності з чинним нормативним законодавством України ведеться за методом неповної (усіченої) собівартості, який можна вважити вітчизняним аналогом зарубіжного методу директ-костинг з його перевагами та недоліками, які вже було зазначено вище.

Обираючи той чи іншій метод обліку витрат на виробництво на пивоварних підприємствах, необхідно, по-перше, дотримуватись всіх вимог чинного законодавства з приводу обліку витрат, а по-друге, - максимально враховувати організаційно-технологічні особливості пивоварного виробництва.

При вивченні можливості застосування того чи іншого методу обліку витрат на виробництво на пивоварних підприємствах відмітимо, що тлумачення такої економічної категорії як метод обліку витрат в сучасній економічній літературі є досить неоднозначним. Так, метод обліку витрат визначається як те, для чого власне здійснюється пізнання витрат (визначення їх загальної величини і наступне віднесення цієї величини на об'єкт калькулювання) [23].

Метод обліку витрат - певний підхід до охоплення, систематизації і контролю витрат виробництва, визначення взаємозв'язку прийомів і способів відображення та контролю витрат виробництва.

Особливої уваги заслуговує також питання про співвідношення методів обліку витрат на виробництво та методів калькулювання собівартості продукції. Більшість авторів ототожнювали ці поняття, що пояснювалося повною підлеглістю обліку витрат на виробництво цілям калькулювання. Визначення методу обліку витрат давалося разом з визначенням методу калькулювання собівартості продукції. В іншому дослідженні підкреслювалося, що метод обліку витрат на виробництво та метод калькулювання собівартості продукції є поняттями неоднозначними, і вважалось, що облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції хоча і є двома взаємопов'язаними етапами обліку процесу виробництва, але мають різні предмети вивчення та способи їх пізнання [69].

В зв'язку з прийняттям національних стандартів бухгалтерського обліку виникає необхідність у перегляді підходів до калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

"Грошовий вираз суми затрат на виробництво конкретного продукту визначає поняття собівартість" [69, с.341].

Під калькулюванням розуміють процес формування собівартості об'єкта витрат, який дає можливість визначити: ціну продукції (робіт, послуг); найбільш економний процес виробництва; найбільш ефективні підрозділи підприємства тощо.

Між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв'язок та взаємозалежність. Так, базою для розрахунку собівартості одиниці продукції є інформація, зібрана в системі виробничого обліку. Калькулювання собівартості кінцевого продукту також визначається цією системою і організацією обліку.

З іншого боку, ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством в галузі калькулювання.

Калькулювання собівартості пивоварної продукції, на нашу думку, умовно можна поділити натри етапи.

На першому етапі вираховується собівартість усієї випущеної пивоварної продукції в цілому, на другому фактична собівартість по кожному сорту пива, на третьому собівартість одного дал пива.

Основним призначенням калькуляції є отримання інформації про собівартість одиниці продукції для організації та управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Витрати виробництва: облік та аналіз на пивоварних підприємствах» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні методи та варіанти обліку витрат на виробництво та можливість їх застосування на підприємствах пивоварної промисловості“ на сторінці 3. Приємного читання.