РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ БАНКІВ

Капітал статутний – сплачений та зареєстрований підписний капітал.

Капітал регулятивний (власні кошти) – складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Учасники банку – засновники банку, акціонери банку, який є відкритим акціонерним товариством, і пайовики кооперативного банку.

Субординований борг – це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше ніж через п'ять років.

2.1.1. Загальна характеристика банківських ресурсів

2.1.2. Регулятивний капітал банку, його структура, функції

Регулятивний капітал (власні кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені засновниками (акціонерами) банку, і кошти, утворені у процесі діяльності банку. Він по суті відображає залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань і є одним з елементів балансу банку. Частка власного капіталу банку в сукупних грошових ресурсах невелика і може становити від 10% до 15%, залежно від тривалості діяльності банку. Це зумовлено тим, що банк у своїй діяльності переважно користується залученими коштами (чужими грошима).

Основним призначенням регулятивного капіталу є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів і стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал складається з основного та додаткового капіталу.

Основний капітал (капітал 1-го рівня) включає фактично сплачений і зареєстрований статутний капітал та розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності): дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під иевизначений ризик при проведенні банківських операцій. Ці складові включаються до капіталу першого рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

- відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

- призначення резервів та фондів і рух коштів за цими резервами повинні окремо розкриватись в опублікованих звітах банку;

- фонди повинні бути в розпорядженні банку із метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;

- будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків і збитків.

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням обсягу можливих збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

- недосформованих резервів під можливі збитки за кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

- нематеріальних активів мінус сума зношеності;

- капітальних вкладень у нематеріальні активи;

- збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

- збитків поточного року.