Розділ «ТЕМА 5.2. АКТИВНІ ТА ПАСИВНІ КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ ІЗ ВЕКСЕЛЯМИ»

П - обліковий процент (процентна ставка річна).

Ціна векселя, яку отримує векселедержатель як суму облікового кредиту, визначається так:

де Ц - ціна (сума) облікового кредиту.

За векселем, що передбачає платіж не в місці врахування, стягують у дисконтному банку з векселедержателя порто (поштові видатки) і дамно (комісія іногороднім банкам за інкасування іногородніх векселів), а також можуть використовувати дві процентні ставки за цього кредитування.

Розрахунок суми, яка належить до сплати пред'явникові векселя, може здійснюватися в цьому разі за формулою:

де Р - сума, що виплачується пред'явникові за врахований вексель;

S - номінальна сума векселя;

і - процентна ставка, за якою нараховуються проценти на номінальну суму векселя;

д - дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і проценти, що утримуються на користь банку;

v - процентна ставка, за якою нараховується комісія;

g - процентна ставка, за якою нараховується дамно;

р - сума порто;

n - кількість днів року;

д1 - кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем;

д2 - кількість днів від дня, з якого нараховуються проценти на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.

Банкам вигідні операції облікового кредиту ще й тому, що цей вид кредиту не лімітується центральним банком, тобто кожен банк керується лише наявністю власних кредитних ресурсів, розробленою кредитною політикою та дотриманням загальних економічних нормативів ризику. Правда, дохід банк хоча і стягує при оформленні договору на врахування векселів, перераховує на дохідний рахунок після того, як вексель буде оплачений платником.

Векселепред'явник (векселедержатель, індосат) подає в банк для одержання облікового кредиту такі документи:

• заява;

• реєстр векселів. Іногородні векселі, що будуть оплачуватися не за місцем знаходження дисконтного банку, записуються в окремий реєстр;

• оригінали векселів;